«Люди переміщалися містом на свій страх і ризик», - анестезіолог з Маріуполя, що працює на Волині
Сергій Хоружний з Маріуполя вже майже рік працює лікарем-анестезіологом у Володимирському територіальному медоб'єднанні. 27-го лютого він востаннє вийшов на зміну у лікарні рідного міста, - пише Суспільне.
З восьми медзакладів, які були у Маріуполі, говорить лікар, лише три не зазнали значних руйнувань, а сучасний корпус лікарні, де він працював, - повністю знищений.
Востаннє Сергій Хоружий вийшов на зміну у лікарні рідного міста 27-го лютого.
«Коли я вже здавав зміну, після восьмої, стали появлятися перші люди з кульовими пораненнями. Хірурги брали людей з кульовими пораненнями кінцівок. Ті, хто прийшов в лікарню, не змогли вже вийти, вони організували цілодобові пости, і працювали практично безвиїзно», - пригадує лікар.
Зі слів Сергія Хоружого, з кожним днем обстріли Маріуполя ставали більш інтенсивними. Травми людей, які поступали до лікарні, теж ставали важчим: «Через кілька днів стали прилітати літаки з великими бомбами. Вони пробивали дім від даху донизу, до підвалу. Всіх, хто був - накривало там, і вибуховою хвилею і уламками».
Чоловік розповідає: російські військові взяли місто в оточення та нікого не випускали.
«Люди переміщалися містом на свій страх і ризик», - додає лікар, - багато побитих автівок стояло по узбіччях, люди лежали.
Сергій Хоружий виїхав з родиною із Маріуполя в середині березня.
Переїхавши на Волинь, Сергій Хоружий одразу влаштувався у відділення анестезіології та інтенсивної терапії Володимирського медоб’єднання. Його син - військовий медик, зараз перебуває у лавах Збройних Сил. Вони бачилися востаннє рік тому.
Як розповіла Суспільному фахівчиня зв’язків з громадськістю Володимирського медоб’єднання Вікторія Михалевич, від початку повномасштабної війни, до них на роботу влаштувалося 20 переселенців-медиків. Зараз у госпіталі працює вісім медиків з інших регіонів України.
Читайте також:
- Бахмут. Херсон. Луцьк. Клініка. Єнот: історія про завзятого ветеринара
- «Накрила сина своїм тілом, і зрозуміла, якщо не поїдемо зараз, ми - смертники», - вчителька з Лисичанська, яка переїхала на Волинь
- Працюють медиками на Волині: історія переселенців, які виїхали з Ізюма за кілька годин до окупації