«Ми сильні, коли обʼєднані»: інтервʼю з депутатом Андрієм Разумовським про новий бюджет Луцька

- На цьому тижні в сесійній залі депутати ухвалили бюджет Луцької громади на 2024 рік. Як ви оцінюєте загалом те, як він сформований і за що буде місто жити наступного року?

- Наступного року доходи бюджету заплановані в обсязі 3,7 мільярда гривень. Це, звісно, немало. Мої колеги казали, що бюджет - збалансований, але я б його таким не назвав. Адже збалансований бюджет за мірками нормального часу повинен мати передбачені кошти на розвиток, на речі, які б стимулювали покращення якості життя мешканців. Але цей бюджет - бюджет воєнного часу. Він передбачає видатки за захищеними статтями і мінімально покриті видатки за нагальними потребами: різницю в тарифі для «Луцькводоканалу» на оплату за електроенергію, утримання в належному санітарному стані зелених зон, мінімальні поточні чи ямкові ремонти, доплата педагогам, оскільки не вистачає освітньої субвенції, завершення розпочатих раніше обʼєктів (як от ремонт операційних блоків у міській лікарні).

На мою думку, на наступний рік витрати мінімізовані наскільки це було взагалі можливо. Крім того, під час сесії було підтримано декілька пропозицій про перерозподіл коштів: ми зняли заплановані гроші з енергоносіїв, у 2024 році не буде депутатського фонду. Усе централізовано піде на підтримку Сил безпеки й оборони країни. Адже у вересні були ухвалені зміни до Бюджетного кодексу, згідно з якими вільні залишки громади можуть передбачати лише на захищені статті (зарплата, енергоносії), погашення кредитних зобовʼязань за міжнародними проєктами та на підтримку військовослужбовців.

- Останнім часом було багато розмов про «вільні залишки». Про які суми йдеться і на що їх витратять?

- Вільні залишки - це передбачені кошти на 2023 рік на реалізацію програм, які з певних причин не були освоєні і переходять на наступний рік. І ось левова частина вільних залишків наступного року обовʼязково піде на підтримку Збройних сил України. Ми ухвалили програму матеріальної підтримки військових частин, обсягом 1,5 мільярда. 250 мільйонів з них було закладено ще в проєкті бюджету, ще 56,1 мільйона гривень додали на сесії завдяки перерозподілу, про який я казав вище. А десь в середині січня фінвідділ побачить реальну суму вільних залишків, які ми розподілимо або в січні, або на лютневій сесії і фінансування на Збройні сили буде ще більшим.

- Цього року теж виділялися кошти на підтримку військових частин, але не всі гроші вдалося освоїти. На вашу думку, чому так сталося?

- Я розумію, що у нас в цьому році не було такого стратегічного плану витрат. Звичайно, я можу помилятися в своїй оцінці ситуації, але я підозрюю, що така ситуація склалася тому, що запити надходили ситуативно, міська рада намагалася їх виконувати в дещо авральному режимі і так, напевно, дійсно складно було взагалі їх освоїти. Тому наступного року має бути відповідальна особа, хто й має це контролювати. Міський голова повідомив, що такою відповідальною особою за цей процес буде він, тож я думаю, що це завдання буде виконане.

По друге, має бути чіткий план. Я, як бізнесмен, розумію, що якщо ми хочемо витратити мільярди гривень, то ми повинні мати чіткий план витрат, розуміти на що першочергово треба спрямувати кошти і в яких обсягах, мають бути помісячні звіти про виконання, щоб бачити ситуацію реальному часі й реагувати на зміни та виклики. 

Для цього міська рада організує робочу групу, до якої увійдуть волонтери, активісти, представники міської ради. І ці люди будуть цілеспрямовано займатися цим питанням. Я ж, як депутат і голова бюджетної комісії, вважаю, що оскільки ми вже передбачили кошти в такому обсязі, то до цього процесу має бути прикута максимальна увага. Ми маємо постійно це питання аналізувати, щоб ці кошти були обовʼязково освоєні.

У цьому зацікавлені всі, і якщо нам вдасться таким чином підтримати наших захисників, то Луцька міська рада, думаю, стане лідером серед інших громад в Україні з підтримки Збройних сил.

- Що ще треба зробити для того, щоб в наступному році не повторилася ситуація з освоєнням? Адже на 2024 рік сума збільшується в рази і небезпека не освоїти ці гроші теоретично залишається.

- Коли ми нещодавно їздили до наших захисників, які зараз захищають країну на східному напрямку, ми спілкувалися з командирами військових частин і домовились, що вони найближчим часом нададуть максимально вичерпну, (наскільки це можливо в цих обставинах) інформацію про те, що їм потрібно на цілий рік та в якому об’ємі. Тоді ці запити можна буде систематизувати для організації закупівель. До прикладу, окремий лот - автівки, окремий лот - FPV-дрони, «Валькірії», «Шарки», окремий - старлінки, РЕБ-комплекси, антидронові рушниці. Словом, усе, що треба для Сил оборони, і що не заборонено законом міськрадам купувати, як наприклад, зброю чи бронетехніку. 

Після того, як командири частин нададуть таку інформацію, можна буде хоч приблизно зрозуміти скільки треба в ті чи інші підрозділи дронів, машин.

Можливо, щодо закриття деяких запитів варто буде звернутися до бізнесу, наприклад, щоб допомогти придбати якісь дрібніші речі: колеса, обігрівачі. 

Звичайно, мають бути люди, які будуть цей процес організовувати, спілкуватися з військовими частинами, з постачальниками, бізнесом. Тому в міській раді планують увести додатково дві посади, на які візьмуть компетентних людей, щоб цей процес оптимізувати. 

- До слова, на цій же сесії депутати ухвалили звернення до парламенту щодо закону про внесення змін до Податкового та Митного кодексів. Чому це важливо?

- Дуже багато запитів від військових - на автомобілі. На фронті це, як і дрони - розхідний матеріал. Дуже часто такі автомобілі додають мобільності підрозділам для виконання завдань на відстані від лінії зіткнення, для тієї ж аеророзвідки чи щоб встановити на них антидронові комплекси. 

Досі міські ради не мають права купувати вживані автівки, тож це купують за кошти одноденного заробітку працівників ради чи комунальних підприємств. А за нові автівки, якщо купувати напряму, доведеться ще й сплатити мито.

Нині в парламенті на розгляді є два важливих законопроєкти №№ 10219 та 10220, які б набагато спростили цей процес місцевим радам. Але цей процес дуже складний, бо він зачіпає інтереси імпортерів, які не надто хочуть поступатися своїми заробітками. 

Офіційні імпортери виступають категорично проти цього, бо вони сьогодні продають сотні машин з розмитненням, які мають на складах. Якби ми могли напряму купувати автівки за кордоном без митних платежів, ми б економили до 25-30%.

- Навколо бюджету 2024 року серед депутатського корпусу було надзвичайно багато розмов, суперечок, скандалів навіть. Що це було? Конструктив, привернення уваги, політика чи популізм?

- Мені здається, що дехто з депутатів так привертав увагу до себе, хтось займався політикою. Але мені дуже б хотілось щоб колеги більше розбиралися у суті питання, і подавали якісь корисні пропозиції, а не просто займали час, щоб покритикувати. Будь які доречні зауваження - приймаються більшістю. А якщо ми просто говоримо аби поговорити… Ну добре, ми послухаємо, почекаємо з 5 годин, поки якийсь депутат чи депутатка не втомиться ставити питання, які собі визначив.

Я тільки «за» конструктив,  але  хочеться, щоб колеги більше вникали в суть. Поясню на прикладі ветеранського хабу.

Звичайно, хаб потрібен. На нього на 2024 рік передбачили 20 мільйонів, але під час обговорення прозвучала пропозиція передбачити 50 мільйонів і в декларативному рішенні депутати цю пропозицію підтримали. Але на сьогоднішній день ще немає чіткого розуміння, що там буде. Зараз тільки формується технічне завдання на проєктування, немає ще проведеного тендерна. Зі свого досвіду в будівельній сфері можу запевнити, що навіть якщо дуже поспішати, то за рік освоїти 50 мільйонів гривень на приміщення, площею тисячу квадратів, на яке ще й проєкту немає, - нереально. Більше того, я вважаю, що в цьому питанні поспішати не потрібно, бо ми ж маємо зробити хаб, який буде служити декілька десятків років. Тому краще ретельно попрацювати, розробити чіткий проєкт, що там має бути. 

За найоптимістичнішими прогнозами, проєкт і кошторис можуть бути не раніше початку-середини літа. Після цього тендерні процедури займуть два-три місяці, поки визначиться підрядник на такий масштабний обʼєкт. І в листопаді ми будемо освоювати 50 мільйонів? Це точно не господарський підхід. 

Я вважаю, що за цим проєктом ми цьогоріч і 20 мільйонів не освоїмо. Так, процес потрібно починати, потрібно на хаб передбачати кошти. Але реалізувати цей проєкт за рік - неможливо.

- Заклики «віддати всі кошти» мають право на життя?

- Місто має жити. Тил має бути надійним. З нашої громади до лав ЗСУ призвані, мабуть, тисяч 10 осіб з числа працездатного населення. У кожного з них є сімʼї, які мешкають в нашій громаді. Ми не можемо зупинити громадський транспорт. Ми не можемо припинити лікувати наших мешканців, у тому числі й військових. Хтось має пекти хліб, хтось - шити одяг, хтось - вчити дітей, інакше, якщо цього не буде, то ми порушимо всі економічні процеси і буде порушений тил.

Ми повинні зрізати аварійні дерева, щоб вони не впали і нікого не поранили. Мусимо ремонтувати ями на дорогах, інакше доведемо до катастрофічного стану (я не кажу про великі капітальні ремонти, а маю на увазі утримання). Ми мусимо передбачити гроші на ремонт міського колектора, бо у разі його обвалу буде екологічна катастрофа для всього міста. Тим більше, що левова частина коштів на його ремонт - це будуть кредитні кошти, тобто ми не повинні будемо заплати всю суму одразу ж. Це сьогодні оптимальне рішення в нинішніх умовах. Те саме з очисними спорудами, які десятки років експлуатувалися без належної модернізації і які теж будуть реконструюватися за кредитні кошти. 

- Брати кредити на такі проєкти зараз - доцільно?

- Це міжнародні кредити за пільговими ставками, завдяки яким реалізуються ті проєкти, які міська рада собі не скоро зможе дозволити власним коштом. Ті ж самі очисні, той же колектор. Це все зношувалося 50-70 років. Чи можна було відремонтувати магістральний колектор раніше? Може і так, але керівник «Луцькводоканалу», я вважаю, доволі компетентний фахівець, і він повідомив про загрозу аварії, щойно стало про це відомо. До слова, ця інформація зʼявилась завдяки роботизованій системі відеообстеження, яку теж відносно недавно вдалося запустити завдяки одному проєкту. І теж хтось міг би сказати свого часу, що витрати на таку систему недоцільні, але ось результат - про проблему дізналися не в результаті аварії, а раніше.

- Сьогодні ми переживаємо війну, масштаби якої важко оцінити навіть за світовими мірками. Ми ж на місцевому рівні сперечаємось про те, чи виділяти кошти на бруківку, чи на дрони. А, може, державі треба було переводити одразу ж економіку на воєнні рейки?

- Я досі не можу зрозуміти чому, наприклад на державному рівні ми не можемо вирішити питання забезпечення військових, наприклад, автомобілями. Чому волонтери різним шляхами їх купують. Чому волонтери досі шукають по всьому світові виробників FPV-дронів, запчастини до цих дронів. Якщо це вже так є, то чому тільки не так давно їх дозволили ввозити без розмитнення? Чому держава не може централізовано закупити 50 чи 100 тисяч на місяць цих дронів, коли користь від їх використання - колосальна. На державному рівні це можна було б вирішити набагато простіше: закупити, привезти, розподілити між військовими частинами.

Так само, чому ми досі мусимо багато чого везти з-за кордону, ті самі снаряди, якщо ми вже давно мали б виробляти все самі, хіба завозити сюди сировину. Так, є товари подвійного призначення, але я впевнений, що щось можна придумати. Не знаю чому так і це трошки мене розчаровує.

Є різні питання до закупівель, є багато фондів, які виявилися  нечесними на руку: поки хтось веде себе порядно, хтось займається контрабандою чи торгує можливістю виїзду за кордон. Коли на війні ще паралельно хтось дозволяє собі зловживати - це взагалі неприпустимо. Може, є багато задач і до чогось не доходять руки у державному апараті, не знаю. В мене нема на це відповіді. 

Але міська рада буде робити все можливе, щоб підтримувати наших військових, щоб підтримувати їхніх рідних, які мешкають в нашому місті. 

- Напередодні бюджетного процесу у місті стартувала громадська акція «Дрони замість бруківки». Як оцінюєте її вплив на роботу міськради?

- Я насправді вдячний тим, хто зі щирими  намірами почав цю ініціативу. Багатьох з тих людей, хто цю акцію підтримав я знаю особисто, бо допомога ЗСУ не обмежується виділенням коштів з бюджету. У тому числі й завдяки цій ініціативі ми маємо сьогодні такий результат. Це і виділені кошти, і підняте питання невчасного освоєння, і пошук шляхів вирішення проблемних моментів. 

А ще я вдячний, що ця вулична акція не перетворилась в щось стихійне, а навпаки - була спрямована на конструктив. Так і народжується громадянське суспільство, якому не байдуже наше місто.

Ця ситуація вкотре довела, що ми сильні, коли об’єднані і не треба шукати ворогів серед своїх, щоб заробити собі якісь політичні дивіденди, а треба чути один одного, домовлятися і разом працювати. Адже у нас усіх - одна мета.

Фото - Роман Домбровський

Читайте також:

• Луцьк увішов до лідерів серед громад України за закупівлею дронів
• «Мусимо діяти злагоджено»: депутат Луцькради про бюджет громади
• «Допомога дуже потрібна»: мер Луцька відвідав військових на сході країни