Майже два роки - «на нулі», без жодних ротацій і лише кілька відпусток: ворог обірвав молоде життя Героя з Волині

Спогадами про Героя поділилися у Шацькій селищній раді. 

Зі слів мами Галини, Микола був доброю, щирою, позитивною, врівноваженою людиною. Все вмів робити, не цурався ніякої роботи. З турботою і любов’ю ставився до матері, в усьому їй допомагав. Волинянин вірив у Бога і співав у церковному хорі…

З 2014 року Микола хотів іти боронити Україну, проте з певних причин не став учасником АТО. В перші дні повномасштабного вторгнення він, нікому нічого не сказавши, прийняв рішення стати на захист рідної країни від ворога, і вже 26 лютого 2022 року добровольцем пішов на військову службу. З великою відповідальністю опановував ази військової справи, вивчав зброю – робив усе для того, щоб успішно виконувати свій священний обов’язок на полі бою.

Микола Жук захищав Україну в складі військової частини А 1008, воював на Донеччині і Харківщині. В останню свою відпустку зустрічався в Шацьку з родиною, разом багато згадували, розмовляли. Мама Галина тоді запитала в сина, чи може він довше побути вдома. «Ні, мамо. На кожного воїна чекають вдома мама, дружина. Я не маю права відібрати в них навіть один день відпустки», – відповів тоді Микола і поїхав...

Микола Жук загинув 18 травня 2024 року під час виконання бойового завдання на Харківщині, прикривши собою побратимів і врятувавши їм життя.

«Не служивши в армії, у перші дні війни ти взяв до рук зброю і пішов захищати нас усіх, на вмовляння сказав, що не можеш інакше.

Майже два роки ти був на нулі, без жодних ротацій, лише декілька десятиденних відпусток... Був у самому пеклі – Бахмут, Куп'янськ... Майже два роки ти спав у окопах і в неймовірну спеку, і в холод, практично чуючи голоси клятих орків.

Знаю, що тобі було неймовірно важко, бо ти дуже добрий, лагідний. Не пам'ятаю, щоб ти хоч раз був сердитим чи злим, завжди лише усмішка...» – згадує про брата-Героя двоюрідна сестра Ірина.

 

22 травня громада на колінах зустріла захисника, встелила квітами його шлях додому. Біля пам’ятника Тарасові Шевченку відбулася громадянська панахида, яку провело духовенство Шацького деканату ПЦУ.

«Микола Жук з перших днів війни боронив нашу державу від ворога. Був мужнім, безстрашним воїном, який любив Україну і щодня наближав перемогу. На превеликий жаль, ворог обірвав його молоде життя. Захисник і його подвиг – навіки в наших серцях і в звитяжній історії України», – зазначив на панахиді Богдан Тимошук, секретар Шацької селищної ради.

З воїном попрощалися його рідні, друзі, односельці, побратими.

Чин похорону відбувся в Свято-Михайлівському храмі селища Шацьк.

Поховали Героя з військовими почестями на новому селищному кладовищі.

Читайте також: 

• Поховали в переддень дня народження: на Волині попрощалися із Героїнею Мариною Ізотовою
• «Пів життя присвятив захисту людей»: спогади про загиблого Героя Сергія Цьопича
• За місяць до загибелі виповнилось 25 років: війна забрала життя Героя з Волині Юрія Міхєєва