Мільйон від держави за худобу: як волинський фермер отримав дотацію і що для цього потрібно

Про це розповідає Суспільне. 

«Гроші швидко порозходились. Але це дуже велика підтримка»

Вячеслав Зінкевич розводить корів м’ясної породи, кіз, овець, коней та свиней. Фермерством волинянин займається 10 років. Утримання та розведення худоби, з його слів, щороку дорожчає.

«Витрати більші на все: на землю, оренду, на дизпаливо й електроенергію, — каже фермер. — Ще два-три тижні, якщо буде погода, бо трави вже підживили, будемо сіно косити. Так само, проколоти тварин, всіх побиркувати й кров здати».

Торік фермер подав заявку на державну дотацію через аграрний реєстр. За кожну корову йому виплатили по 7 тисяч гривень, за овечку — по 2 тисячі гривень. Загалом волинянин отримав орієнтовно 1,5 мільйона гривень спеціальної бюджетної дотації.

«Під час війни держава ще може найти такі кошти й підтримати — великі плюси в цьому. В нас було цільове призначення коштів. Добре, що дозволили паливо брати й продукти. Ми не сіяли овес, то купили його і такого всього. Гроші швидко порозходились. Але це дуже велика підтримка», — говорить Вячеслав Зінкевич.

З його слів, уся худоба для отримання дотації від держави має бути офіційно зареєстрована.

«Найбільша проблема, знаєте, в чому? Придумати ім'я корові. Вже не знаєш як, переназвали всіх. А коли треба паспорта зробити, то треба дати їй ім'я, — каже фермер. — Кров ми здавали кожен рік. Всі номера у худоби мусять бути. Ветеринари приїжджають, дивляться, а тоді тільки дають кошти».

Які умови для отримання державної дотації

Фінансову допомогу від держави цього року можуть отримати фермери та одноосібники, які тримають від 3 до 100 корів або від 5 до 500 овечок і не скористалися цією програмою торік. Обов’язкова умова — ідентифікація тварин, наявність бирок та паспортів, наголошує перший заступник начальника Держпродспоживслужби в області Сергій Куртяк.

«В нас у фізичному секторі поголів’я критично зменшується. І ідентифікація, звичайно, бажає бути кращою. Люди, які тримають худобу виключно для себе, не завжди реєструють. Ідентифікація — це контроль за безпечністю харчових продуктів, контроль за епізоотичним благополуччям області й України в цілому», — каже Сергій Куртяк.

Ідентифікація — це облік тварин. Селяни можуть подати заявки у чотирьох ветлікарнях області за місцем реєстрації. Великі фермерські господарства — у Волинській філії Агентства з ідентифікації та реєстрації тварин. За словами керівника філії державного підприємства Віталія Сокола, процес реєстрації налагоджений і не тривалий у часі.

«Реєстрація корів, овець та кіз проводиться в семиденний термін після народження, свиней — не пізніше шести днів після народження. Процес видачі бірок та паспортів займає максимум п'ять днів, — каже Віталій Сокол. — Взагалі тварина ідентифікується раз і на все життя. Тобто, їй присвоюється індивідуальний номер і видається паспорт».

З його слів, станом на кінець травня 2025 року в селян-одноосібників налічується орієнтовно 23 тисячі корів, у фермерських господарствах Волині — понад 20 тисяч корів. Ідентифікація тварин розпочалася у 2023 році. Додає: обов’язковій реєстрації підлягають корови, свині, кози, вівці та коні.

Читайте також:

• Чоловіки на війні - жінки на полі: як живуть села на Волині
• Досвідчена лікарка-анестезіологиня з Волині виготовляє смачну ковбасу, копченості та мацики
• Додає секретний інгредієнт: у волинянки вже 10 років купують печене м'ясо та ковбасу на свята