«Мій Альошка»: спогади про 20-річного ковельчанина, який поліг за Україну

«Мій Альошка»: спогади про 20-річного ковельчанина, який поліг за Україну

Ковельчанин Олексій Дейнека до Великодня мав завершити строкову службу та повернутися додому, дзвонив рідним і сповіщав про 100 днів, які залишилися до кінця служби. Зрештою, його плани і мрії зруйнувала війна, а повернувся до рідного дому хлопець вже в домовині.

У кінці лютого 20-річний юнак поліг у бою з орками біля міста Токмак Запорізької області. І замість найочікуваніших слів від онука «Я їду додому» бабуся, для якої він був сином, почула: «Вибачте, не вберегли», йдеться у сюжеті 12 каналу.

Два місяці тому Мирослава Іванівна поховала улюбленого онука. Ні, не просто онука – у розмові жінка каже лиш «Мій Альошка» або «синочок». Бо ж саме вона виховувала хлопця, саме з нею і переживав він перші злети і падіння. А що ворожі кулі заберуть його життя у 20 років, не припускала й у найстрашніших думках.

«Батьки розійшлися. Одне пішло в одну сторону, інше – в другу. Він народився в цій хаті, бо це дочка моя. І як розійшлися, то пішов у садочок сюди, до школи, і так ми й жили. То було все, коли й сварилися трохи», – розповідає жінка.

Сварилися, каже, бо життя хлопець мав непросте. Мати випивала, з батьком тісні взаємини теж не склалися. Тож ріс Олексій запальним, але дуже добрим. Бабуся була для нього усім, а він – її сенсом життя. Тож потихеньку і будували плани на світле майбуття.

Мирослава Івнівна каже, подорослішав Олексій рано і після закінчення 9 класів пішов навчатися в училище у сусідньому селі. Згодом отримав водійське посвідчення і почав працювати на шиномонтажі. То, каже жінка, була його мрія. Аж тут повістка. Довго хлопець не вагався.

«Піду. Раніше піду і раніше прийду. Не буду я відкуплятися», – пригадує слова внука бабуся, яка підтримала таку позицію внука.

Рік, каже, минув швидко.

«Так добре йому було служити в Запоріжжі. Бо в Запоріжжі служив. Я зараз розумію, що Запоріжжя і Донецьк поряд. А він: та що там, яка війна, у нас все тихо», – розказує Мирослава Іванівна.

Розмовляла з онуком щодня. Без телефонного дзвінка не лягала спати. Ще більше раділа, коли отримала звістку про швидке закінчення служби. Та спокій перервала нещадна війна. Коли дізналася жінка, що в Україні повномасштабне вторгнення росіян – серце, каже, оніміло. Жила лиш надіями, що таких молодих строковиків у пекло війни не посилають. Аж тут і дзвінок від Олексія.

«Ой, бабуся, яка війна. Тут ніяка не війна. Там полякають нас трошки… Я передзвоню», – сказав він 24 лютого. І не передзвонив. Ця розмова стала останньою.

Уже 28 числа прийшла страшна звістка. Сусідка сказала, що військові шукають матір хлопця. Жінки вдома якраз не було. Серце, ділиться, все відчувало. Востаннє ж бачила онука в листопаді минулого року. Тоді мала ювілей 70 років, а онук не привітати улюблену бабусю просто не міг.

Йому тоді дали відпустку. Втім, 10 днів промайнули, як мить, а як довелося проводжати рідну кровинку на потяг, ноги, каже жінка, здавалося не йшли.

«В мене серце чуло, що я його більше не побачу. Сусідка каже: «Чого ти плачеш?». А я не могла до поїзда дійти і назад. Кажу, відчуваю, що щось буде…» – пригадує Мирослава Дайнека.

Так і сталося. Через кілька місяців сенс життя Мирослави Іванівни – улюблений Альошка – повернувся додому назавжди, у домовині.

Герой загинув біля міста Токмак Запорізької області під час виконання бойового завдання. Тож для своїх рідних і близьких він назавжди залишився білявим 20-річним юнаком, повним жаги до життя. Проводжали бійця в останню путь усім містом.

Поховали Олексія Дейнеку на Алеї Героїв. Посмертно бійця нагородили орденом «За мужність». Тільки от що тепер нагороди, каже Мирослава Іванівна, коли від серця забрали найрідніше, а дім став назавжди пусткою…

Можливо зацікавить

Волиняни провели в останню дорогу Героя-військовослужбовця Мар'яна Куця
фото

Волиняни провели в останню дорогу Героя-військовослужбовця Мар'яна Куця

Загинув під час евакуації пораненого побратима: на Волині попрощалися із загиблим Героєм Володимиром Зберуном
фото

Загинув під час евакуації пораненого побратима: на Волині попрощалися із загиблим Героєм Володимиром Зберуном

Білі, лисички і маслюки: волиняни хизуються «грибними трофеями». Фото
фото

Білі, лисички і маслюки: волиняни хизуються «грибними трофеями». Фото

На двох їм нині – 180: подружжя з Волині 66 років разом

На двох їм нині – 180: подружжя з Волині 66 років разом

Отримав 2 роки іспитового терміну, а прокурори просять 3 роки позбавлення волі: на Волині за ухилення від мобілізації судили селянина
відео

Отримав 2 роки іспитового терміну, а прокурори просять 3 роки позбавлення волі: на Волині за ухилення від мобілізації судили селянина

В останній розмові сказав бабусі: «Люблю тебе, люблю брата, люблю своє місто». На Волині поховали 18-річного Героя Володимира Шевка
фото

В останній розмові сказав бабусі: «Люблю тебе, люблю брата, люблю своє місто». На Волині поховали 18-річного Героя Володимира Шевка

луцька художниця Галина Черниш.

15 червня: хто з волинян святкує День народження

музика зрада
відео

Тонни брехні: співачка з Волині розповіла історію зради у новій пісні

погода

Погода на Волині: коли повернеться тепло