«Свято радості, життя і Воскресіння»: священник із Луцька пояснив справжній зміст Великодня

Про справжнє значення Великодня, сенс Великого посту, символіку пасхального кошика та поширені стереотипи щодо святкування журналістам ВСН розповів настоятель храму Софії Премудрості Божої при Волинському національному університеті імені Лесі Українки отець Віктор Пушко.

— Що таке Великдень і що він означає для християн?

— Великдень, або Пасха, — це свято Світлого Воскресіння Христового. Це найголовніша подія і найбільше свято в житті християнина, тому що воно пов’язане з воскресінням Ісуса Христа. Христос був і Богом, і людиною — Богочоловіком. Після страждань, розп’яття на Голгофі та смерті Він воскрес.

І саме у воскресінні Христа людська природа отримала можливість знову жити вічно. За церковним вченням, після гріхопадіння Адама і Єви для людства були закриті ворота раю. Людина втратила вічність і можливість життя з Богом. Але через воскресіння Христа ця можливість була повернута.

Тому Великдень — це перемога життя над смертю, добра над злом, світла над темрявою. Це також перемога Бога над дияволом і відновлення надії на вічне життя.

— Ви згадували, що після воскресіння Христос спершу з’явився жінкам. Чому так сталося?

— Це питання більше належить до біблійної екзегетики. Але можна звернути увагу на одну важливу деталь. Коли Ісуса заарештували, більшість апостолів розбіглися. Навіть апостол Петро тричі відрікся від Нього. Натомість біля Христа під час розп’яття залишилися жінки-мироносиці та апостол Іоан Богослов.

Саме ці жінки першими прийшли до гробу, щоб намастити тіло Христа миром. І саме їм воскреслий Христос явився найперше. Його словами були: «Не бійтеся, а радійте». Після цього, за церковним переданням, Христос протягом 40 днів являвся своїм учням, аж до Вознесіння.

— Перед Великоднем триває Великий піст. Яке його духовне значення?

— Великий піст — це шлях повернення людини до Бога. Його головна мета — покаяння. Але покаяння — це не просто слова. Справжнє покаяння означає внутрішню зміну людини, її бажання відмовитися від гріхів і почати жити інакше. Піст — це також очищення. Насамперед духовне. Через молитву, милосердя і стриманість людина готує себе до зустрічі з Воскресінням Христовим.

Дуже важливо розуміти: піст — це не лише дієта. Якщо людина просто не їсть м’яса, але при цьому не молиться, не прощає і не робить добрих справ, то це лише гастрономічне утримання.

Справжній піст поєднує три речі: молитву, милостиню і стриманість.

— Чи правильно, коли людина після посту одразу на Великдень їсть усе, що принесла в кошику?

— Бог оцінює насамперед наміри людини. Якщо людина постила щиро і це було для неї духовним зусиллям, то її піст має цінність. Звісно, церква радить виходити з посту поступово, щоб не нашкодити здоров’ю. Але важливіше інше: щоб людина справді пережила духовний зміст посту. Адже головне — не просто обмеження в їжі, а підготовка до свята Воскресіння Христового.

— Багато людей святять пасхальні кошики вже в суботу. Чи правильно це?

— За церковною традицією Пасху слід освячувати під час пасхального богослужіння в ніч на неділю. Освячення у суботу — це радше поступка церкви для людей. Вона з’явилася через різні обставини — карантин, війну, комендантську годину.

Проте справжня пасхальна радість пов’язана саме з нічним богослужінням, коли відбувається хресний хід і звучить радісна звістка: «Христос воскрес».

— Що має бути у пасхальному кошику? Чи існують якісь правила?

— У нашій традиції головне — щоб у кошику була паска. Також кладуть яйця, м’ясні страви, іноді хрін чи масло. Це продукти, які родина потім споживає за святковим столом.

Водночас у різних народів традиції можуть відрізнятися. Головне — не сам набір продуктів, а те, що це пасхальна пожива, яка освячується перед святковою трапезою.

— Чому на Великдень фарбують яйця?

— Яйце здавна є символом життя. З нього народжується нове життя — так само, як Христос вийшов із гробу. У християнській традиції також існує переказ про Марію Магдалину. Коли вона прийшла до римського імператора і сповістила про воскресіння Христа, він не повірив. Тоді вона дала йому яйце, яке в його руках стало червоним.

Саме з цим переданням пов’язують традицію фарбування яєць.

— Які найпоширеніші стереотипи про Великдень існують сьогодні?

— Найбільший стереотип — що Великдень це лише паска і ковбаса. Інший стереотип — що це свято пов’язане передусім із відвідуванням кладовищ. Насправді могили родичів відвідують у поминальні дні, а не в сам Великдень.

Великдень — це свято радості, свято життя і воскресіння.

— Як святкувати Великдень у час війни?

— Кожне свято, особливо таке як Великдень, нагадує нам про нормальне і мирне життя. Навіть для військових на фронті паска — це знак того, що життя триває і що є надія. Бо сама історія воскресіння говорить нам: навіть після найтемнішої ночі настає світанок.

— Що особисто для вас означає Великдень?

— Можна забрати багато речей — традиції, звичаї, навіть деякі обряди. Але якщо забрати воскресіння Христа — тоді зникає сенс усього.

Для мене Пасха — це сутність віри. Це перемога життя над смертю. Саме це дає відповідь на питання, для чого ми живемо і який сенс має наше життя.

Читайте також:

• Піст — це не дієта: як волинянам прожити Великий піст усвідомлено і підготуватися до Великодня
• Батьківські суботи під час війни: як молитися за безвісти зниклих та чому церква проти обідів на цвинтарі
• «Світ закликає відчути любов, а Церква — навчитися любити»: священник з Волині про День святого Валентина