Молоде життя обірвала жорстока війна у віці 28 років: у Луцькому районі попрощалися з Героєм Артемом Мулявкою

Про це повідомили у Підгайцівській громаді. 

Траурний кортеж, що прямував від Луцька до рідних Підгайців волиняни зустрічали та проводжали схиливши голови та коліна, віддаючи глибоку шану Герою.

Шляхом руху кортежу до рідного дому сирени поліцейського супроводу та колони автомобілів гучно відбивалися болем в серцях громадян, які усвідомлювали втрату ще одного життя на війні.

Біля рідного дому відбулася перша зупинка.

Священнослужителі та всі небайдужі зібралися на спільну молитву, де служили літію за упокій душі Артема.

Далі кортеж рушив до Храму Олександра Невського рідними вулицями, якими колись Артем ходив до місцевої школи у Підгайцях. Біля школи для Героя пролунав символічний останній дзвінок.

Чин похорону відбувся у місцевому храмі, де зібралося безліч людей, щоб востаннє попрощатися з Героєм.

У супроводі оркестру, людною ходою Артема проводжали всім селом до місця вічного спочинку на кладовищі у Підгайцях.

Під залпи пострілів пошани та звуки Державного Гімну України тіло Героя було віддано землі.

«Артем віддав найцінніше — своє життя — за свободу та незалежність України. І немає таких слів, які можуть описати глибину рани на серці рідних та близьких, матері, брата, сестри Захисника. Він золотими літерами вписав своє ім'я в історію України, ставши символом незламності та жертовності. Вічна пам'ять і шана полеглому Герою. Царство Небесне і вічний спокій його душі», - висловлюють співчуття рідним загиблого у громаді. 

Нагадаємо, Мулявка Артем Олександрович, 1997 року народження, був стрільцем-помічником гранатометника десантно-штурмового батальйону. Вірний військовій присязі на вірність українському народові, він мужньо виконав свій військовий обов'язок. Його життя обірвалося у бою за Україну, її свободу і незалежність в районі населеного пункту Полтавка Донецької області.

Артем закінчив Підгайцівський ліцей. Згодом, у 2015 році, він вступив та закінчив Луцьке ВПУ будівництва та архітектури, здобувши професію лицювальника-плиточника. До війни працював на цегельному заводі.

Його пам'ятають як спокійного, доброго, працелюбного юнака, який завжди був відкритим для допомоги іншим. Його жертовність — яскравий приклад безмежної любові до рідної землі та самовідданості. Нехай пам'ять про Артема буде вічною! Вічна слава Герою.

Редакція видання ВСН висловлює щирі співчуття родині Героя! Вічна шана і слава воїну!