«Мріяла зробити весільний букет для його нареченої, а натомість несу квіти йому на могилу»: історія молодого Героя з Луцька

«Мріяла зробити весільний букет для його нареченої, а натомість несу квіти йому на могилу»: історія молодого Героя з Луцька

Наталія Фокіна щодня вітається з портретом свого сина. Уже понад рік Сергія немає, він загинув від артилерійського обстрілу під час виконання бойового завдання в районі Бахмуту. Досі його привіти записані для матері на телефон, не дають забути голос сина.

Для бійця з позивним «Лютий» базами були чи не всі гарячі точки фронту - Лиман, Ямпіль, Бахмут, - розповіли у сюжеті 12 каналу.

На вулиці Чорновола, 2 Герою встановили меморіальну дошку, де він народився і виріс. 

«Він так вирішив. Він нікуди не ховався, він казав, що треба, значить, ідемо захищати, мама, тебе, свою сестру, дівчина у нього була. Щоб ви жили мирно і щасливо», - плаче мама, пригадуючи слова сина. 

Навіть на передовій він ніколи не втрачав почуття гумору і завжди надихав інших співом музикою, бо дуже любив грати на гітарі. На цій гітарі мріє навчитися грати рідна сестра Сергія Тетяна. Аби стати ближчою до брата, який не з нею, Тетяна записала відео із військовим одягом Сергія і його улюбленою піснею з фронту.

«Я лишила по ньому таку памʼятку в честь річниці його, записала відео, записала пісню. На тому відео присутній він, я і це для мене така спроба зблизитися і зробити те, що я не могла зробити раніше», - каже сестра Сергія.

А ще Тетяна каже, щоб подарувати частинку своєї вдячності брату, вона щоразу робить для нього квіткові композиції.

«Всі квіти я і моя сімʼя несе до нього, тепер, можливо, будуть носити до меморіальної дошки чи на кладовище, завжди роблю я. Це для мене велика честь і моя душа. Колись я мріяла, що зроблю весільний букет для його нареченої, але доводиться тепер носити квіти до нього на кладовище. Найгарніші квіти, композиції, які я стараюся для нього зробити», - плаче Тетяна. 

«Мріяла зробити весільний букет для його нареченої, а натомість несу квіти йому на могилу»: історія молодого Героя з Луцька«Мріяла зробити весільний букет для його нареченої, а натомість несу квіти йому на могилу»: історія молодого Героя з Луцька

«Хто б не йшов, повинні бачити, що це діти, які за нас пішли воювати. Треба памʼятати, це памʼять для нас всіх, хто віддає життя за нас. Це дуже важко», - каже сусідка загиблого. 

Тепер син завжди зустрічатиме матір та інших на куту будинку, нагадуючи, що війна триває.

Читайте також:

Можливо зацікавить