На воїна чекають мама, брат та шестеро сестер: історія механіка-водія БМП зі «Сталевої Сотки»

Історію воїна із позивним «Любаха» розповіли на фейсбук-сторінці «Сталевої Сотки».

«Таксі замовляли?», – посміхнувшись, запитує молодик, який щойно виліз із люка припаркованого обабіч ґрунтової дороги броньованого залізного коня.

В цивільному житті пан Любомир із позивним «Любаха» працював підсобним робітником на одному із підприємств Львівщини. Він, як і решта захисників Батьківщини, не був народжений для війни, проте, коли це було потрібно, став до строю, аби захистити свою країну від ворожої навали.

«Тривалий час я опановував іншу бронемашину – «Мардер», а вже згодом пересів на «Бредлі», – пригадує початок військової служби Любомир.

Чоловік, як ніхто інший, знає та розуміє усі плюси та мінуси свого бойового друга, адже він – механік-водій БМП «Бредлі», яку воїни «Сталевої Сотки» жартома називають «Таксі на Торецьк».

Жартівлива назва цілком відповідає дійсності, адже слугує «конячка», зокрема, і для доставки піхоти на місця виконання завдань, підвозу боєкомплекту та евакуації поранених.

«Звір, а не машина», – прихлопуючи долонею по броні з захопленням описує іноземну техніку наш співрозмовник.

Паралельно з відбиттям ворожих атак, «Любаха» разом із побратимами евакуйовував цивільне населення.

«Американська БМП має міцну броню, яка неодноразово рятувала життя екіпажу і піхотинцям під час виконання бойових завдань, а також цивільним під час евакуації», – розповідає Любомир.

На рідній Львівщині на воїна чекає велика родина: мама Віра Михайлівна, брат Олексій та шість (!) сестер – Іванна, Роксолана, Віра, Сніжана, Діана та Тетяна.

Читайте також: 

• Витяг з поля бою 4 загиблих і 15 поранених побратимів: історія кулеметника з Волині на псевдо «Чорний»
• «Їхні руки пахнуть «дизелем»: невидимі Герої «Сталевої Сотки»
• «Обмежено придатний» батько трьох дітей з Волині вже рік захищає Україну: історія бійця