«Налаштований повертатися на фронт»: на Волині після поранення лікується захисник Бахмута та Соледара
Після поранення під Соледаром лікується в одній із волинських лікарень у Камінь-Каширському районі 37-річний військовослужбовець Олександр Пікуль. Чоловік отримав травму руки під час мінометного танкового обстрілу: має перелом кістки та часткову травматизацію нервів. Олександр родом із Коростеня на Житомирщині.
Як розповів Суспільному боєць, першу допомогу після поранення йому надали побратими.
«Це трапилося зі мною 27 січня в другій половині дня. Спочатку евакуювали в Краматорськ, де надали допомогу, потім в Дніпро, де була проведена операція з видалення осколків і уже перенаправили у місто Луцьк і звідти уже тут», – сказав військовий.
До війська, розказує Олександр Пікуль, вирішив іти добровольцем в перші дні повномасштабної війни. Призвали на службу в травні минулого року.
«В ажіотажі були у військкомат, першочергово набирали людей, які мали досвід служби в армії. Уже 5 червня я попав у навчальний центр на базі 95-ї аеромобільної десантно-штурмової бригади», – говорить боєць.
Разом із побратимами Олександр Пікуль брав участь у боях на херсонському напрямку, згодом тримав оборону міст Бахмут та Соледар, де точилися жорстокі бої. Через те, що під час мінометного обстрілу був пошкоджений зв’язок, військові не мали можливості зв'язатися з рідними впродовж трьох тижнів: 20 днів не виходили на зв’язок у Бахмуті та 21 день – у Соледарі.
«Було холодно, відпочинок по дві години в сутки в підвальних приміщеннях. В Соледарі перебували у величезному холоді при -17, -21, харчування було дуже складним, сухпайки були мерзлими, підігріти щось при інтенсивних боях не було можливості», – розповів боєць.
У мирному житті житомирянин працює вчителем біології, фізики та математики. Зі своїми учнями спілкується через соцмережі.
«Переживають учні, переписуються, запитують, як справи. У мене брат теж вчитель, то і його дітки передавали волонтерську допомогу, різні смаколики і цукерки, і звичайно малюнки, які мають більшу цінність за ці всі речі», – сказав військовий.
Попереду в Олександра Пікуля два місяці реабілітації.
Після відновлення чоловік знову планує повертатися на фронт. Вдома на військовослужбовця чекають дружина, дочка та брат із сім’єю.
«Війна надзвичайно зараз складна… Я вже можу називати себе військовим з досвідом. Поки що не хочу у відпустку, тому що приходять молоді люди з навчальних центрів, які ще не обізнані, тому треба більш досвідчених на позиціях», – додав боєць.
Читати також:
- Командир взводу з Волині розповів, як вдалось відстояти Вугледар
- З усіх хлопців в машині вижив один, і в ці хвилини думав про синів: історія бійця з Волині Василя Труша
- Лікар з Волині хоче викупити готель для пацієнтів на час реабілітації та протезування
Будь в курсі усіх новин
