Зіткнувся із ворогом, якого не здолати зброєю: спогади про Героя з Волині Олександра Оленича

Зіткнувся із ворогом, якого не здолати зброєю: спогади про Героя з Волині Олександра Оленича

3 березня 2024 року перестало битися серце мужнього воїна, люблячого батька, відданого сина України, захисника з Волині  – Олександра Петровича Оленича. Цього дня минає річниця із того дня, коли недуга забрала життя старшого сержанта мінометного відділення спецпідрозділу швидкого реагування «ШКВАЛ».

Спогадами про Героя поділилися у Вишнівській громаді. 

Його шлях – це історія людини, яка з дитинства знала, що таке праця, відповідальність і любов до рідної землі. Народився 31 березня 1987 року в селі Вижгів.

Ще змалку Олександр відзначався наполегливістю. Він ріс допитливим хлопчиком, який із радістю допомагав дорослим та ніколи не боявся фізичної праці. Навчався в Радехівській школі, а після дев’ятого класу вирішив обрати військовий шлях – вступив до Прикарпатського військово-спортивного ліцею. Там він загартовував характер, займався спортом, мріяв про майбутнє.

Проте після випуску його шлях склався інакше – він здобув цивільну освіту в Рівненському національному університеті водного господарства та природокористування, ставши інженером-будівельником. Але військова справа так і залишалася в його серці.

У 2011 році він таки повернувся до військової служби – приєднався до лав прикордонників. Охороняв кордони України в Ягодині та Висоцьку, неодноразово демонструючи відповідальність і високий професіоналізм.

Згодом Олександр створив сім’ю. У 2009 році він одружився зі Світланою, з якою виховував двох донечок – Соломію та Марію. Для них він був справжньою опорою, завжди поруч, завжди турботливий.

У 2017 році він залишив військову службу та працював за кордоном у Польщі та Чехії. Але доля приготувала для нього інше випробування – коли почалася війна, він не міг залишитися осторонь.

Вже в перші дні війни Олександр знав, що має йти захищати Україну. Ще до отримання повістки він підготував усе необхідне, зібравши військове спорядження. І хоч у перші дні його не взяли через великий наплив добровольців, вже 12 березня 2022 року він став до лав Збройних Сил України.

Його військова дорога проходила через Львівщину, Хмельниччину, Житомирську область, а з липня 2022 року – через найгарячіші точки Донеччини. Там він провів три місяці на передовій, виконуючи бойові завдання.

Та раптом Олександр зіткнувся із ворогом, якого не можна здолати зброєю. Онкологічна хвороба забрала його сили, і після кількох місяців боротьби 3 березня 2024 року його серце зупинилося.

«Рідні, друзі та побратими пам’ятають його як людину, яка завжди була готова підтримати, допомогти, порадити. Його життєрадісність, енергія та любов до сім’ї залишаться у спогадах назавжди. Сьогодні, у річницю його смерті, ми вклоняємося перед його подвигом і вірністю обов’язку. Світла пам’ять тобі, Герою!» - висловлюють співчуття родині Героя у громаді. 

Редакція ВСН висловлює співчуття родині захисника. Вічна шана і слава Герою! 

Читайте також: 

Можливо зацікавить

Майже рік вважався зниклим безвісти на Волині попрощались з Героєм Олександром Жуком
фото

Майже рік вважався зниклим безвісти на Волині попрощались з Героєм Олександром Жуком

Волинянин потрапив під суд за ін’єкцію забороненого психотропу

Волинянин потрапив під суд за ін’єкцію забороненого психотропу

Йому було лише 28: на Волині провели в останню путь Героя Романа Ткачука

Йому було лише 28: на Волині провели в останню путь Героя Романа Ткачука

Дві втрати в одній громаді: на війні загинули Герої з Волині Олександр Гнатюк та Ігор Карпук

Дві втрати в одній громаді: на війні загинули Герої з Волині Олександр Гнатюк та Ігор Карпук

Нетверезий і без прав: у Ковелі під час комендантської години зупинили водія-рецидивіста

Нетверезий і без прав: у Ковелі під час комендантської години зупинили водія-рецидивіста

На Волині викрили схему втечі ухилянтів: чоловіків вивозили за кордон «швидкою допомогою»

На Волині викрили схему втечі ухилянтів: чоловіків вивозили за кордон «швидкою допомогою»

«Ми живемо, щоб пам’ятати»: історія волинської спільноти, яка тримає тил і вишиває пам’ять про Героїв

«Ми живемо, щоб пам’ятати»: історія волинської спільноти, яка тримає тил і вишиває пам’ять про Героїв

Загинули за Україну: рідним прикордонників з Волині вручили їхні посмертні нагороди  
фото

Загинули за Україну: рідним прикордонників з Волині вручили їхні посмертні нагороди  

На Волині чоловік стріляв у сестру, її дитину, сусіда та поліцію

На Волині чоловік стріляв у сестру, її дитину, сусіда та поліцію