Мав четверо внуків, якими не встиг натішитися: історія полеглого Героя з Волині Миколи Пахачука

Спогадами про Героя поділилися у Камінь-Каширській громаді.

З 1980 по 1988 рік навчався в Осовецькій ВШ, з 1988 по 1990 – в Грудківській СШ. Професійну освіту здобував у Смоленському технікумі механізації, де і присвоєно було робітничу спеціальність техніка-механіка.

Раннє дитинство Миколи було радісним і щасливим. Доглядали дітей в сім'ї дві баби: баба Дарка, батькова мама, і баба Німка (старенька бабка без родини, німка по національності, виходець з німецької колонії Любашівщини, жила при Пахачуках Іванові та Данилові. Її імені ніхто й не знав), так як мама, Ірина Лукашівна, через два місяці після пологів вийшла на роботу.  

Батьки були авторитетними людьми села, дуже гостинні, тому і дітям прищепили таку рису, як людяність. Однак, коли Миколі було 12 років, померла мама і всі клопоти за дітьми лягли на батька і бабу Дарку. У той час сестра уже була одружена, відійшла від сім'ї, а з часом виїхала в Тюменську область, де і зараз проживає. Сини Михайло, Микола та Іван  стали першими помічниками батька. Батько прищепив любов до рибальства та мисливства.

Усе своє свідоме життя Микола працював будівельником, зводив людям житло та господарські споруди. Спочатку працював в Камінь-Каширському міжколгоспбуді, а потім став їздити на сезонні роботи, але вони тривали не певний період, а затягувалися і на пів року та більше. Так намагався забезпечити сім'ю всім необхідним. Він дуже любив і шанував дружину Любу, з особливим теплом ставився до доньок Дар'ї та Ірини. Дар'я подарувала батькові четверо внуків, якими він не міг натішитися.

Рідні згадують Миколину увагу і культуру. Коли він був у відпустці, обійшов усіх родичів, кожній жінці подарував квіти і цукерки. Ніколи не сумував, умів підняти настрій іншим. У пам'яті всіх, хто його знав, залишився добрим, життєрадісним оптимістом.

Високої думки, сповненої теплими почуттями про Миколу, і його побратими. Нещодавно, напередодні різдвяно-новорічних свят, вдову  відвідали побратими, Вони відвідали могилу, розповіли про останні прижиттєві дні Миколи, умови, при яких він загинув, навезли гостинців онукам.

Пахачук Микола Іванович похований на сільському кладовищі с. Осівці. Про Захисника нагадують пам'ятник на могилі, Державний Прапор на флагштоці.

Любов Дем'яник

Читайте також: 

• «Спочатку сказали, що зник безвісти, а через кілька місяців повідомили страшну звістку»: захиснику з Волині назавжди 40
• Молодий захисник з Волині загинув на першому бойовому завданні
• Рідний син загинув на війні: мати загиблого Героя з Волині Андрія Охотинського хоче всиновити дитину