Парк 900-річчя: зелений спокій серед бетону. Фоторепортаж.

Парк 900-річчя — це не просто зелена зона на карті Луцька. Це місце, де виростали діти, зустрічались закохані, де старші люди згадують молодість, а молодь шукає тишу серед міського шуму.

Протягом року журналісти ВСН неодноразово навідувались до парку, щоб зафіксувати моменти життя: від дитячого сміху до тиші осіннього листя.

Яким був парк 900-річчя у Луцьку протягом року. Фоторепортаж

Парк був створений у 1985 році, до ювілею міста. Тоді це був амбітний проєкт: широкі алеї, спортивні майданчики, дитячі зони, і головне — тут росте багато дерев, які з роками стали справжнім лісом у місті. Зараз тут можна знайти клени, липи, дуби, багато верб, ялин та багато фруктових дерев.

Навесні парк особливо чарівний — дерева вкриваються ніжним цвітом, і повітря наповнюється ароматом свіжості та оновлення.

«Ми живемо неподалік і часто ходимо сюди гуляти. Тут дуже гарно, особливо навесні», - сказала лучанка Мар'яна.

Хоча парк і оточений бетонними спорудами, він залишається острівцем природи, де місто ніби робить паузу, щоб подихати.

У 90-х парк переживав занепад: менше догляду, більше сміття, але люди не покидали його. Тут завжди гуляли з дітьми, вигулювали собак, катались на велосипедах. У 2000-х почалися перші спроби оновлення — встановили нові лавки, відремонтували доріжки, з’явились тренажери просто неба.

«Мені подобається, що тут відчувається справжній ліс — спокійний, затишний. Тут немає тієї метушні, як у парку імені Лесі Українки», - розповів лучанин Іван.

Сьогодні парк 900-річчя — це місце, де Луцьк дихає. Тут можна побачити пенсіонерів на прогулянці, молодь із кавою, батьків з дітьми та господарів хвостатих пухнастиків. Осінь робить його особливо красивим: листя шарудить під ногами, а світло пробивається крізь гілки, створюючи затишок.