Пасочки та крашанки на могилах: що кажуть священники про цю традицію
Українська великодня традиція відвідувати могили родичів із крашанками та пасками викликає дискусії серед священників, які пояснюють, що головним у поминанні померлих є молитва, а не їжа на кладовищі.
Як церква ставиться до такого звичаю, розповіли священник ПЦУ, військовий капелан ЗСУ Тарас Видюк та протоієрей ПЦУ Георгій Коваленко, - пише ТСН.
Тарас Видюк наголосив, що ця традиція не є частиною церковного святкування Великодня. На його думку, для померлих важливіша молитва за душі, а не їжа.
«Краще помолитися, згадати померлих із любов’ю і, за можливості, замовити за них молитву в храмі», — сказав він.
Георгій Коваленко зазначає, що питання їжі на кладовищі — це переважно місцева традиція. За його словами, Церква не дає суворої заборони, але закликає включати критичне мислення і шукати сенс у своїх діях.
«Традиція, яка не відповідає істині, є лише старим забобоном. Важливо, щоб ми позбувалися забобонів, розуміли сенс традиції, а не робили щось, бо „так заведено“… Традиції варто слідувати, але завжди ставити запитання, що це означає і навіщо це, чому бабуся та інші люди робили так упродовж століть. Лише так ми не втратимо сенс свят. Якщо ми пам’ятатимемо про воскресіння і вічність, наші традиції будуть адекватними», — додав протоієрей.
Священник УГКЦ Олег Харишин у коментарі «20 хвилин. Тернопіль» був ще різкішим. Їжу на могилах він назвав окультизмом.
«Не треба такого робити. Вірити в те, що померла людина прийде та куштуватиме освячені продукти — це вже спіритизм. Померлі духовно присутні з нами через молитву і пам’ять про них. Не займаймося окультно-забобонними речами. Це неправильно», — сказав він.
Читайте також:
- Страсна субота: що можна, а що категорично не можна робити в останній день перед Великоднем
- Що означає кожна страва у великодньому кошику
- Чи можна садити город під час Страсного тижня - який день найсуворіший
Будь в курсі усіх новин
