«Перемога в першу чергу залежить від нас»: історія «Технолога» з волинської бригади

«Перемога в першу чергу залежить від нас»: історія «Технолога» з волинської бригади

Пан Олександр з Волині понад 15 років пропрацював на заводі, був керівником структурного підрозділу, а згодом пов’язав своє життя із підприємницькою діяльністю та будував плани на майбутнє. Але все змінила клята війна, котру почав проти нашої країни північний сусід… Тож, не роздумуючи, Олександр вирушив до військкомату, а згодом став до лав 100 омбр.

Історію бійця розповіли на сторінці бригади. 

«Все, що не робиться – до кращого». З таким девізом іде по життю герой.

Будучи у війську, чоловік обрав собі позивний «Технолог».

«Спершу було навчання, далі тривалий час ми з побратимами виконували завдання із прикриття українсько-білоруського кордону, а в березні – вирушили під Бахмут», – розповів про свій бойовий шлях військовослужбовець.

Під час виконання бойового завдання поблизу Бахмута, «Технолог» отримав важке поранення. Після тривалого лікування та реабілітації Олександр повернувся до строю і нині обіймає посаду командира взводу роти забезпечення батальйону матеріального забезпечення. В підпорядкуванні «Технолога» перебувають кілька десятків бійців.

«Досвід, отриманий у цивільному житті, неабияк знадобився мені у війську. В першу чергу це стосується питання налагодження комунікації з підлеглим особовим складом. Поганих людей не буває. Є люди, на яких у нас не вистачає душевної потужності», – переконаний Олександр.

Після Перемоги «Технолог» планує зайнятися справою, котра буде приносити користь суспільству.

«Певною мірою, Перемога вже відбулася в нашій свідомості. Дивлячись на історію, українців постійно гнобили вороги. Зараз чимало людей навіть тут, на сході, починають спілкуватися українською мовою і усвідомлюють, що їм весь цей час промивали мізки. Перемога в першу чергу залежить від нас», – запевняє військовослужбовець.

Вдома на Олександра чекає велика родина: мама Лідія Феодосіївна, кохана дружина Надія, син Дмитро, троє сестер Оксана, Наталія та Світлана, а також брат Михайло.

Читайте також: 

Можливо зацікавить

Без рук і ніг, але з незламною волею: як живе 20-річний ветеран Руслан Книш після фронту

Без рук і ніг, але з незламною волею: як живе 20-річний ветеран Руслан Книш після фронту

Мамі зниклого безвісти воїна з Волині передали «Золотий хрест» сина

Мамі зниклого безвісти воїна з Волині передали «Золотий хрест» сина

На Волині попрощалися із захисником України Ігорем Мединою
фото

На Волині попрощалися із захисником України Ігорем Мединою

Пережив пекло війни, але загинув у ДТП: на Волині попрощалися із 31-річним воїном Вадимом Стадніком
фото

Пережив пекло війни, але загинув у ДТП: на Волині попрощалися із 31-річним воїном Вадимом Стадніком

У громаді на Волині прощатимуться із захисником Ігорем Мединою

У громаді на Волині прощатимуться із захисником Ігорем Мединою

«Якщо техніка не поїде — хтось не повернеться»: історія бійця волинської бригади

«Якщо техніка не поїде — хтось не повернеться»: історія бійця волинської бригади

Волинянин керує десантниками, які нищать ворога на Дніпропетровщині

Волинянин керує десантниками, які нищать ворога на Дніпропетровщині

«Не хочеш працювати на свою армію – будеш призваний в чужу», – волинський прикордонник з позивним «Макар»

«Не хочеш працювати на свою армію – будеш призваний в чужу», – волинський прикордонник з позивним «Макар»

Не сподівався, що побачить сина у перші дні життя: поліцейський з Волині встиг приїхати з передової на народження первістка

Не сподівався, що побачить сина у перші дні життя: поліцейський з Волині встиг приїхати з передової на народження первістка