Мешканці проти: які села на Волині не перейменують та що кажуть у громадах

У червні минулого року Національна комісія зі стандартів державної мови рекомендувала змінити назви деяких населених пунктів на Волині, у зв'язку з невідповідністю стандартам державної мови. Також комісія аргументувала, що частина з них мають бути перейменовані у звʼязку з декомунізацією, бо ці назви стосуються російської імперської політики. Проте, мешканці тих сіл, які рекомендували перейменувати, масово висловлювали обурення та незгоду. Після суперечок та дискусій комісія скасувала свої рекомендації. Що кажуть у громадах, села яких хотіли перейменувати, дізнавалися журналісти ВСН.

Список населених пунктів опублікували на офіційній сторінці Національної комісії зі стандартів державної мови, проте згодом видалили. Проте інформація, що у ньому містилася, збереглася у ЗМІ.

Село Красностав Оваднівської громади Володимирського району було у переліку населених пунктів, які Нацкомісія рекомендувала перейменувати. Голова громади Сергій Панасевич розповів виданню ВСН, що мешканці села були категорично проти:

«Після того як комісія ухвалила те рішення ми зібрали мешканців села Красностав, аби провести збори. Всі, як один були проти».

Ще одне село Володимирського району, Шахтарське, Поромівської громади було у списку комісії. У сільській раді повідомили, що назва цього населеного пункту є давньою та ніяким чином не дотичною до російської імперської політики:

«Попереднє опитування жителів показало, що вони не хочуть перейменовувати, адже у нас на території громади є шахти, шахтарі, тому назва село повністю відповідає назві і не має жодного відношення до комунізму».

Село Самари-Оріхові та Самари Самарівської громади Ковельського району теж підпадало під критерії комісії щодо перейменування. Голова громади Микола Маргес зауважив, що змінювати назву ніхто не буде, адже не вважають за потрібне.

«Для чого ми маємо змінювати ці назви? Обговорювали з людьми, ніхто не вважає за потрібне таке робити».

Стосовно ж села Красноволя Дубівської громади Ковельського району, то тут питання перейменування постає в останню чергу, адже за декілька років село може зникнути зовсім.

«Ми взагалі не планували перейменовувати це село, навіть не піднімалося такого питання ніколи. У цьому населеному пункті живуть одні пенсіонери, ще років 10 і села може не бути зовсім», - зауважив голова Дубівської громади Роман Троцюк.

У Ковельському районі також є зникаюче село, яке комісія пропонувала перейменувати - Краснодуб'я.

«Ми навіть не задумувалися про зміну. Згідно закону про декомунізацію поміняли у громаді багато назв вулиць, але назву села Краснодуб'я змінювати не планували. Там живе всього 4 сім'ї, це село є зникаючим», - розповіла голова Люблинецької сільської ради Наталія Сіховська.

Ще одним малолюдним селом, що було у списку на перейменування, є Красний бір, що на Шаччині.

«У цьому селі проживає троє людей. У нас стоїть наразі питання не про перейменування, а про існування цього населеного пункту взагалі. Воно розташоване у лісі, як хутір, при самому кордоні, найближче село - за 20 кілометрів. Питання доїзду медиків, завозу продуктів є проблемним. Ми пропонували цим людям переїхати, але наразі так», - розповів Шацький селищний голова Сергій Карпук.

Село Уляники Копачівської громади також було кандидатом на перейменування, але самі його мешканці переконали комісію, що назва є старовинною та не має жодного стосунку до комунізму (йдеться про Володимира Леніна-Ульянова).

«Наше село виключили зі списку, адже мешканці запевнили, що назва є старовинною, колись дуже давно воно було Гуляники, згодом спростили до Уляники», - зауважив голова Копачівської сільської ради Олександр Совтис.

Село Красноволя Колківської громади також підпадало під перейменування у списках комісії, проте мешканці навіть не обговорювали таку можливість.

«Навіть не обговорювали ніколи перейменування. Красне - це ж «гарне», навіщо його перейменовувати. Ми міняли назви багатьох вулиць у громаді, але ті, які були дійсно радянськими, назва цього села такою не є», - зазначив Колківський сільський голова Олександр Палінкевич .

Також на думку членів комісії на Волині є чотири села, назви яких не відповідають правописним, словотвірним та словозмінним нормам української мови. Зокрема рекомендують змінити назву сіл:

Смоляри-Світязькі на Смолярі-Світязькі,
Рогові Смоляри на Рогові Смолярі,
Столинські Смоляри на Столинські Смолярі,
Підгородне на Підгороднє.

До слова, село Петрове Поромівської сільської ради Володимирського району планують перейменувати на село Цуцнів, у зв’язку із бажанням місцевих жителів повернути селу історичну назву.

Після громадських слухань відповідне рішення про перейменування села ухвалили у Володимирській районній та Поромівській сільській радах, а згодом і у Волинській обласні раді. Подання щодо перейменування цього населеного пункту буде надіслане до Верховної Ради України, яка й має схвалити остаточне рішення.

Нагадаємо, у наприкінці січня спливає термін, до якого органи місцевого самоврядування повинні перейменувати вулиці у Луцькій громаді, а таких у місті понад 40.

Читайте також: