Повернення на службу після СЗЧ: що зміниться після 1 березня?

Військовослужбовці, які вперше самовільно залишили частину до 29 листопада 2024 року, можуть повернутися без покарання, але лише до 1 березня 2025 року. Після цієї дати процедура значно ускладниться.
«Еспресо.Захід» розповідає, що робити військовим у СЗЧ, які хочуть повернутися на службу, але не встигли зробити це до 1 березня.
21 листопада 2024 року Рада ухвалила законопроєкт №12095 про добровільне повернення на службу для тих, хто вперше самовільно залишив військові частини або дезертував. Він визначав: якщо такі військові добровільно прибудуть до місця проходження служби, їхній контракт буде поновлено, а грошові виплати відновлять.
Спершу цей механізм діяв до 1 січня 2025 року, однак парламент продовжив його ще на два місяці. Водночас за словами народної депутатки Соломії Бобровської, яка входить до комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, повторного продовження цього терміну не планують.
Раніше заступниця міністра оборони Катерина Черногоренко наголошувала, що процедура повернення для військових після першого СЗЧ не має «підводних каменів» і проходить без ускладнень.
Що буде після 1 березня
Якщо військовий вирішить повернутися після цієї дати, процедура стане значно складнішою, адже вона не підпадатиме під дію згаданого закону, тобто це буде загальна процедура:
Якщо військовий уперше вчинив СЗЧ або дезертирство, він може бути звільнений від кримінальної відповідальності. Для цього потрібно:
- добровільно звернутися до слідчого, прокурора чи суду із клопотанням про намір повернутися на службу;
- отримати письмову згоду командира частини.
Якщо самовільне залишення частини тривало не більш ніж три дні, кримінального провадження не відкривають. Військовослужбовець може повернутися до частини за згодою командира та продовжити службу.
Якщо СЗЧ вчинене не вперше, повернутися на службу й уникнути відповідальності неможливо. У цьому разі військового притягають до відповідальності згідно зі статтями 407 та 408 Кримінального кодексу України.
Що таке СЗЧ: відповідальність за ККУ
Згідно зі статтею 407 ККУ, самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем - це коли він без поважних причин не з'являється на службу вчасно після звільнення з частини, призначення чи переведення, а також у разі нез'явлення після відрядження, відпустки чи лікування в медичному закладі.
Залежно від тривалості самовільного залишення частини визначають різні види покарань і заходів:
- Якщо СЗЧ триває понад три доби, але не більше ніж місяць, покаранням є тримання в дисциплінарному батальйоні на строк до двох років або позбавлення волі на термін до трьох років.
- Якщо СЗЧ триває понад десяти діб, але не більше ніж місяць, або триває понад три доби, але менш як десять, і є повторним випадком протягом року, застосовується штраф до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або службове обмеження на строк до двох років, або позбавлення волі на строк до трьох років.
- Якщо самовільне залишення триває більше ніж місяць, покаранням є позбавлення волі на строк від двох до п’яти років.
- Якщо СЗЧ чи нез’явлення на службу без поважних причин сталися в умовах особливого періоду (крім воєнного стану), особи, зазначені у статті, підлягають покаранню у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Самовільне залишення або нез’явлення на службу в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
Читайте також:
- Волинянин повернувся на службу після СЗЧ: історія воїна
- «Найлегше було у Серебрянському лісі»: історія «Бобра» з Волині, який отримав поранення, але повернувся у стрій
- «Я не розумію тих, хто ховається»: на Волині 46-річний багатодітний батько став прикордонником