Пройшов шлях від солдата до головного сержанта: «Ворон» з волинської ТрО служить у війську з буремного 2014-го
Пан Андрій - головний сержант третьої стрілецької роти батальйону Луцького району Волинської бригади тероборони.
Про це повідомили у 100 окремій бригаді Сил територіальної оборони ЗСУ.
Чоловік має псевдо «Ворон» – свого часу на нього (затятого читача ще з дитинства!) велике враження справив роман українського письменника Василя Шкляра «Чорний ворон. Залишенець».
Свого часу Андрій відслужив строкову службу, а 17 березня 2014 року він знову став до лав ЗСУ – протистояти російському вторгненню в Україну.
До речі, саме батальйон Луцького району першим з підрозділів Волинської бригади тероборони взяв безпосередню участь у бойових діях. У березні-квітні 2022 року бат прикривав північно-західні підступи до Києва, де й поніс перші втрати…
«Ворон» безперервно служить у війську з буремного 2014-го – пройшов шлях від солдата до головного сержанта (той випадок, коли військове звання за назвою збігається з посадою!):
– Пропозицій обійняти офіцерську посаду й одержати первинне офіцерське звання за роки служби не бракувало. Але в мене є відчуття, що перебуваю якраз на своєму місці й можу приносити якнайбільшу користь саме тут, – скромно каже Андрій.
У вже далекому цивільному житті «Ворон» працював у Головному управлінні статистики у Волинській області. А ще захоплювався фотосправою та сплавами на байдарках поліськими річками.
– Один із моїх улюблених маршрутів – з озера Люб’язь під Любешевом на Волині – до озера Нобель на Рівненщині. Зазвичай проходили його з друзями за дві доби – з неодмінною ночівлею в наметі, – усміхаючись розповідає волинський тероборонівець.
Вдома на Андрія чекають з Перемогою батьки – Володимир Якимович та Катерина Іванівна. А ще – улюблені племінники, Софійка і Матвійко:
– Ми стоїмо тут, на сході України, за свою рідну землю, за свої родини. Наша мета – відновлення суверенітету та територіальної цілісності держави в кордонах 1991 року – і ми, поза всяким сумнівом, цієї мети досягнемо!
Читайте також:
- Плетуть сітки, роблять свічки, готують різдвяні смаколики: подвір'я лучан перетворилося на волонтерський центр
- Щоразу сльози на очах, коли розповідає про сина: Героя з Волині Юрія Корецького не стало 5 місяців тому. Відео
- «Мрію знову танцювати»: історія бійця, який проходить реабілітацію в Луцьку
Будь в курсі усіх новин
