«Щоб не прийшов рускій мір»: воїн волинської бригади пішов на фронт, коли синові було лише місяць

Про це пишуть на сторінці 14 ОМБР.

Тиждень тому Микола повернувся на фронт після важкого поранення. Наприкінці жовтня танковий осколок 3,5 см в довжину і 1,5 в ширину пробив внутрішні органи.

Операція тривала два дні… І перше, що запитав Микола у лікаря, коли прийшов до тями, - чи зможе він повернутися на фронт, до своїх хлопців?..

«Нині Микола тут, зі своїми. Він кулеметник, і від нього багато залежить. Він прагне робити те, що може і мусить, аби вигнати ворога з України. Він один із наймолодших у підрозділі, і він – його стержень. Його енергетика, його зібраність, його воля до Перемоги гуртує. Його воля до життя надихає. Його сила ховається за лагідним поглядом, спокійним голосом і стриманістю. Його піт, його кров і кров його побратимів лилися у степах Донбасу, і в лісопосадках Харківщини. Його боротьба, його війна, і війна мільйонів українців триватиме, допоки ворога не буде знищено. Миколині хлопчики, як і мільйони дітей в Україні, ростуть без тата. Щодня, 24/7, їхній тато на іншому кінці країни виборює для них майбутнє… Він переміг смерть… Він переможе ворога! Він – син України! Він – Князівський воїн!» - пишуть у дописі.

Читати також: 

• У складі волинської бригади нині захищає Україну військовий Олександр. Хлопець, що в цивільному житті був торговим представником однієї з українських компаній на заході країни, наразі зі зброєю в руках боронить Україну на сході. Дружина підтримала його рішення йти до війська та відмовилася виїжджати за кордон, щоб бути поближче до чоловіка.
• Володимирчанин Андрій Сапіга на війну пішов добровольцем. Він не став чекати на повістку, а у перші дні повномасштабного вторгнення вирушив до військкомату, бо вважав захист рідної землі чоловічим обов’язком. А вже у вересні рідні отримали страшну звістку про його загибель. У нього залишились дружина і троє дітей.