Батьки похоронили другого сина-захисника: спогади про 44-річного Героя з Волині Сергія Засядька
28 вересня на Донеччині під ворожим обстрілом загинув 44-річний штаб-сержант Національної гвардії України Сергій Засядько. Його смерть стала тяжкою втратою для родини, рідного села Хряськ Маневицької громади, побратимів та всієї України. Все життя Сергій присвятив захисту Батьківщини, пройшовши тяжкі бої на передовій та неодноразово повертаючись після поранень.
Сергій Володимирович належав до тих українців, для кого слова «служити Батьківщині» були не просто гаслом, а щоденною справою честі, пише Нова доба.
Все своє професійне життя він присвятив захисту країни: спершу – як контролер в охороні Рівненської АЕС, згодом – як воїн на передовій російсько-української війни.
«Він казав: «Я – не ухилянт», отримаю повістку – піду… Так і зробив…» – із болем згадує його сестра Наталія.
Після закінчення чергового контракту Сергій Засядько не шукав способів уникнути мобілізації. Отримавши повістку, став до строю захисників держави.
Після навчання у складі рівненського підрозділу Нацгвардії вирушив на найгарячіші бої – боронити Україну на Покровському напрямку.
«У нього було два поранення, контузії. Але він, пройшовши лікування та реабілітацію, знову повернувся в зону бойових дій… – каже пані Наталія.
Сергій Засядько не мав власної родини, але для його батьків – Надії Сергіївни та Володимира Михайловича – він був сенсом життя. У цієї літньої подружньої пари це вже друга втрата сина: старший брат Сергія, Микола, служив у прикордонній службі, але помер від хвороби у 39 років.
«Його батькові вже 71 рік, мамі – йде 70-ий, і таке горе прийшло в їхню домівку – хоронити вже другого сина… – зі сльозами говорять односельці Засядьків.
Уся їхня родина в глибокій скорботі, адже 20 вересня після поранення на війні зупинилося серце його двоюрідного брата Сергія Водька із сусіднього села Козлиничі, а через вісім днів загинув ще один їхній Захисник – теж Сергій… Коли були похорони його брата, він якраз заходив на позиції, із яких вже не повернувся…
Село Хряськ прощалося із Героєм у глибокій жалобі. Люди несли квіти, прикладали руки до серця, мовчали – кожен по-своєму дякував йому за відданість, мужність, незламність.
“Сергій був світлою, порядною й доброю людиною”, – кажуть про полеглого Воїна. І ці слова – не просто данина пам’яті, а щире свідчення про людину, яка жила чесно, боролася гідно і загинула героїчно.
На церемонії прощання звучали скорботні слова від побратимів, представників влади, духовенства. Лунали молитви, а ще були сльози, обійми й тиша – така, в якій кричить біль утрати і водночас звучить гордість за те, що такі як він патріоти – були, є і будуть в українському народі.
Слава Герою Сергію Засядьку! Вічна пам’ять і шана! Україна ніколи не забуде своїх Захисників.
Юлія МУЗИКА
Читайте також:
- Приходив у снах до своїх рідних до та після загибелі: захиснику з Волині назавжди 22 роки
- Перший вихід у бій обірвав життя Героя: спогади про захисника з Волині
- На останній місії у Куп’янську автомобіль уразив ворожий дрон: спогади про Героя з Волині, який загинув за Україну