«Штурми не вщухали»: історія волинського прикордонника, який проходить реабілітацію після поранення

Після служби на передовій Дмитро отримав поранення і зараз проходить реабілітацію на Волині. У своєму інтерв'ю для Суспільного він розповів про свій військовий шлях.

З його слів, після початку повномасштабного вторгнення побільшало нарядів, почали копати, ставити укріпрайони, не спали ночами.

«Нелегальні мігранти проходили в нас, ми їх виявляли, затримували. Вони розказували, що їх білоруські прикордонники направляли сюди», — говорить чоловік.

У січні цього року Дмитро перевівся служити в прикордонну комендатуру швидкого реагування, навчався у Великій Британії. Після місяця навчань поїхав на Мар’їнський напрямок.

«Прикордонник на війні не охороняє кордон, а захищає його. Я був гранатометником. Ми заступали на позиції, і в нас постійно були штурми. Ми їх старались відбивати, на нас і танк їхав», — каже захисник.

Дві контузії та перше поранення Дмитро отримав у Донецькій області в березні цього року.

«Щось прилетіло мені, я не знаю що і в голову попало. Я гранату хотів кинути, добре що чеку з гранати не вийняв, бо якби дістав, то багато положив би своїх. Мене як вдарило ззаду, я просто зі сходів скотився з гранатою в руках», — розповідає прикордонник.

Після лікування та реабілітації Дмитро повернувся на фронт — на Харківський напрямок. 21 серпня під час штурму отримав осколкове поранення в руку. Підлікувавшись, каже, повернеться у стрій. А після перемоги планує одружитися із коханою та продовжити службу.

Читайте також:

• «Якщо Україна не вистоїть – Польща буде наступною»: історія польського бійця з волинської бригади
• «Зараз найкраща робота – бути в лавах ЗСУ»: історія офіцерки з Луцька Олександри
• «Повернувся, щоб захищати»: історія оператора БпЛА «Юска» з Волині