Син луцької волонтерки - серед героїчних захисників Маріуполя

Наталія Ніколаєва з Луцька – матір трьох дітей. Але сьогодні її серце найбільше болить за найстаршого сина - Дмитра, який нині разом з іншими героями мужньо боронить Маріуполь. Коротка звістка у вигляді есемес від нього – найцінніший дарунок. Живий, і це головне.

При цьому вона не сидить склавши рук і не чекає дива, а щоденно займається волонтерською діяльністю і допомагає військовим отримати  необхідні ліки і амуніцію. Хоча її син в окупованому місті не має навіть елементарного – їжі та води, - пише Вісник і К. 

Матір хотіла, щоб син став медиком. Батько - щоб військовим. А він став військовим медиком.

Наталії 47 років, за освітою вона медик. Жінка мріяла, аби її первісток Дмитро також став медиком, чоловік же мріяв, аби син пішов його дорогою і став військовим. Дмитро ж втілив мрію обох батьків і став військовим медиком.

Дмитру 24 роки, він одружений, має донечку, їй ще немає і двох років. Свою донечку він здебільшого бачить лише по телефону. Адже з 2018 року, закінчивши строкову службу, підписав контракт із 36 бригадою морської піхоти та пішов служити в АТО. Відтоді – весь час «на нулі» боронить країну.

Наталя почала займатися волонтерством з 2014 року. Але з 2018 року, коли її син пішов на передову, стала займатися волонтерською діяльністю інтенсивніше. Бо просто не могла сидіти і нічого не робити, коли її кровинка ризикує власним життям. Як мама, вона просила його не йти на війну. Він відповів коротко: «Це не обговорюється. Ти повинна прийняти мій вибір». І вона прийняла. Війна загартувала сина Наталії як воїна, а її - як сильну жінку, як волонтерку. Нещодавно до неї у Луцьк, втікаючи від обстрілів у Миколаєві, приїхала і дружина Дмитра з донечкою. Там вони жили, бо там дислокується військова частина, де служить Дмитро.

- Щоб ви розуміли, 36 бригада завжди тримає Приазов’я. Син постійно «на нулі». Його неодноразово показували по телебаченню. Він герой і врятував дуже багато життів. Був випадок, що від розриву снаряда у хлопчини сталася контузія, він побіг не в бік окопу, а на заміноване поле, де потрапив на міну. Син кинувся за ним і врятував його. Тоді він написав мені: «Мамо, не знаю, хто мене оберігає, але я пройшов 400 метрів пекла і повернувся». Хлопчина втратив зір, але залишився живий. Дуже багато врятованих ним хлопців зараз мені пишуть і підтримують, кажуть, що моляться за нього і запевняють: Дмитро обов’язково залишиться живий, - розповідає Наталія.

За місяць війни тричі отримав контузії

На скільки зараз ситуація в Маріуполі критична – знають усі. Дмитро лише за місяць повномасштабної війни вже тричі отримав контузії. Раз на кілька днів він надсилає мамі та дружині коротке есемес із звісткою, що живий, що хлопці тримаються. Не маючи змоги допомогти їм, Наталія з мамами і дружинами військових – захисників Маріуполя, записали відеозвернення до керівництва держави та всього світу.

- Наші хлопці там в облозі і про це всі знають. Тому я не можу сидіти і нічого не робити, там не тільки мій син, там багато синів. Їжу вони економлять, воду набирають з річки, якось фільтрують, раніше зливали воду з батарей. Не сплять. Вони просять байрактари, ППО. Мій син хоч і сам медик, але має великі проблеми зі здоров’ям – у нього хворі нирки. Він не нарікає, не каже ні про втрати, ні поранених, але ми ж знаємо, що це все є,  - додає Наталія.

І поки її син тримає оборонний фронт, вона не полишає свій фронт – волонтерство. Разом з іще однією волонтеркою з Луцька, Роксоланою Несторук, вони фактично цілодобово збирають усе необхідне для захисників країни.

- Котрийсь із підрозділів дає нам офіційну заяву, що їм потрібно, в якій кількості, і так ми починаємо збір. Трішки допомагають нам медикаментами і засобам гігієни з Відня, Польщі. Благодійний фонд Роксолани Несторук більше займається амуніцією. Бронежилети і тактичні шоломи - зараз основна потреба у хлопців, особливо там, де дуже гаряче, - продовжує жінка.

І щоразу, коли до горла підкочується гіркий клубок, а серце стискається від болю за сином, дзвінкий голос її маленької онучки, донечки Дмитра, яка так схожа на нього, вмить приводить її до тями. Бо ж зараз не час плакати, зараз час допомагати!  

Ірина Бура

Ви також можете докласти власну частку до перемоги, переказавши кошти на офіційний рахунок волонтерки, з якою разом працює наша героїня Наталія Ніколаєва.

ПриватБанк: 5169360016566329

Роксолана Несторук

(на фото Роксолана Несторук (зліва) і Наталія Ніколаєва)