«Я був профаном у військовій справі»: як воїн зі «Сталевої сотки» навчався рятувати життя на фронті

Пан Андрій, родом із Житомирщини, до війни працював у сфері, далекій від армії. Але після початку повномасштабного вторгнення він приєднався до Збройних Сил України та став частиною «Сталевої Сотки».
Про побратима розповіли на фейсбук-сторінці 100 омбр.
«Я пішов добровольцем у березні 2022 року. На той момент я був профаном у військовій справі, але ситуація змусила навчатися і опановувати нові й нові навички, які надалі неодноразово рятували життя мені та моїм побратимам», – розповідає військовий.
Нині Андрій у званні старшого солдата проходить службу на посаді кулеметника артилерійського дивізіону 100 омбр.
Попри кремезну статуру та суворий погляд, Андрій, як і будь-яка інша людина, має свої слабкості. У нашого героя – це… солодощі, тож і позивний чоловік отримав відповідний – «Снікерс».
«Солодке позитивно впливає на роботу мозку, що є дуже важливим у нашій справі», – зізнається чоловік.


Злагодженість, мужність, впевненість – саме ці фактори, на думку нашого героя, є ключовими під час виконання бойових завдань.
«Ми з хлопцями чітко знаємо, хто і що повинен робити під час бою. Буквально по секундах. В нашому підрозділі залишилися лише найвмотивованіші – ті, хто готовий піти до кінця задля Перемоги», – говорить «Снікерс».
Вдома на Андрія чекають дві донечки: Каріна та Віталіна.
«Мої діти – головна мотивація на цій війні. Хочу, щоб вони жили в мирній та вільній країні», – з надією сказав «Снікерс».
Читайте також:
- Від фронту до футбольного поля: історія волинського тренера, який проводить благодійні турніри
- «Бозюня не почув моїх молитов»: спогади матері про загиблого на війні сина Олександра Денисюка з Волині