«Три дні йшов з відірваними пальцями»: історія пораненого воїна Миколи Вакуліча з Волині

Боєць із Волині Микола Вакуліч, який отримав важкі поранення під час виконання бойового завдання в Курській області Росії, нині проходить лікування та реабілітацію в одній із районних лікарень. Попри травмовані руки, ампутовані пальці й втрату крові, чоловік самостійно пробирався з поля бою протягом трьох днів.
Суспільному Микола Вакуліч з Прилісненської громади розповів: до мобілізації працював у Маневицькій виправній колонії. Після базової військової підготовки воював у районі Слов'янська на Донеччині, згодом потрапив на Курський напрямок.
«Я там (в Курській області — ред.) довго не був, получив від дронів, пригадує боєць. — Якби сам не вийшов, то там і залишився б. Евакуації ніякої не було. Ті, хто не міг вийти, то ті там і залишилися. Три дні я виходив із пораненими ногами, руками, пальці відірвало».

У лікарні військовослужбовець перебуває понад пів року, окрім ампутованих пальців має пошкоджені м'язи рук. Розповідає: поки виходив з позицій — втратив багато крові, просив побратимів залишити його, але вони не послухали.
«Ми виконали завдання, штурмували окоп. Нам сказали відійти і чекати піхоту, щоб зайшла. І контролювати ворога, аби в той окоп більше ніхто не зайшов. Ми не встигали окопуватися у своїй ділянці. Там були 300-ті, ми їх прикривали, поки чекали підмогу. Підмога прийшла і нам був наказ відійти», — говорить волинянин.
У медзакладі Микола Вакуліч зустрів свого колегу, кінолога з Маневицької колонії, із яким разом пішли служити у військо. Олег Хомич травмувався на Харківському напрямку.

Окрім Миколи Вакуліча і Олега Хомича наразі у відділенні районної лікарні також лікують та реабілітовують майже два десятки військовослужбовців, розповів завідувач хірургічного відділення Богдан Сидорук.
Читайте також:
- «Я почув ім’я брата в автобусі»: історія двох рідних братів, які разом повернулися з полону
- «Не будіть, якщо це сон»: мати й син зустрілися в автобусі після трьох років у російському полоні
- «Хочеться відпочити й повернутися до реабілітації діток»: бойовий медик з Волині про мрії після війни