Освідчився коханій і планував одружитися: історія загиблого Героя з Волині, який вважався зниклим безвісти
Захисника з Волині Микола Антонюк з травня 2025 року вважали зниклим безвісти. Офіційно загибель воїна підтвердили 28 листопада 2025 року.
Спогадами про Героя поділилася Галина Лащук, передає Район.Стара Вижівка.
Микола був світлою, доброю людиною, чудовим учнем та вірним другом. Він завжди вирізнявся патріотизмом, активною громадянською позицією та готовністю прийти на допомогу, дати слушну пораду. Товариський, життєрадісний, відповідальний. Болісно реагував на несправедливість. Завжди мав свою думку.
«Після закінчення школи, коли він був студентом, при зустрічі з ним було цікаво поговорити. Високий, красивий, розумний, самостійний, добрий, справжній патріот України, який свідомо зробив вибір життєвого шляху», − згадує Галина Лащук.
Коли почалася повномасштабна війна, Микола перебував за кордоном, але почуття обов'язку та любов до рідної землі були сильнішими: він без вагань повернувся до України і став до лав територіальної оборони.
Згодом, відчуваючи потребу бути на найскладніших ділянках фронту, він прийняв рішення і вступив до Президентського полку ім. гетьмана Богдана Хмельницького, щоб боронити державу там, де він був потрібен найбільше.
Життя Миколи було сповнене планів і надій... Коли він приїздив у свою останню відпустку, освідчився коханій дівчині. Вони планували одружитися одразу після його переможного повернення, мріяли про сім'ю, навіть встигли придбати будинок, який мав стати їхнім затишним гніздечком.
Але у травні надійшла страшна звістка для рідних: ваш син безвісти зниклий. Весь цей час рідні Миколи, мати, його наречена Юлія не припиняли вірити в диво.
«Серце матері боліло від тривоги, вона переживала, плакала ночами і невтомно вірила, що він повернеться. Вона чекала його вдома. Кохана Миколи Юлія постійно шукала його, оббиваючи пороги установ, звертаючись до волонтерів, сподіваючись на будь-яку звістку. Вони вірили, що він повернеться живим... Але надія згасла. Дива не сталося. Страшна авіабомба у той травневий ранок жорстоко обірвала всі мрії. Не надивився на цей світ, не наговорився, не набувся… Лише починав політ, лише починав життя..», − ідеться в повідомленні.
Як пише Галина Лащук, немає слів, щоб передати біль цієї втрати та глибину співчуття рідним, батькам, нареченій.
«Микола назавжди залишиться взірцем мужності, патріотизму та любові до Батьківщини. Так мало Микола прожив, але так багато встиг: встиг стати Героєм, який завжди з нами тут, на Землі. Він не загинув, він лише тихенько-тихенько спить… Наш ангел-охоронець. Спи спокійно, наш Герою. Вічна пам'ять про тебе та вдячність за твій подвиг завжди житимуть у наших серцях. Вічна слава Захиснику України!» − написала Галина Лащук.
Читайте також:
- Пройшов важкі бойові напрямки і героїчно загинув: спогади про полеглого воїна з Волині Демяна Клейзуна
- Перед смертю зателефонував рідним і товаришам, ніби прощаючись: воїн з Волині загинув за Україну після 7 місяців служби
- Його любило ціле село: спогади про померлого захисника з Волині