Троє воюють під Бахмутом: багатодітна матір з Луцького району відправила чотирьох синів на війну

Троє воюють під Бахмутом: багатодітна матір з Луцького району відправила чотирьох синів на війну

У жительки села Тельчі Колківської громади Луцького району Любові Герасимчук день розпочинається і завершується молитвою перед святими образами. Її троє синів з початку повномасштабного вторгнення захищають Україну. Пішов на війну і четвертий син – Віталій, який живе в Тернополі.

Родом пані Любов із села Заріччя колишнього Маневицького району, - пише газета Вісник

Найменший – батько трьох дітей – пішов добровольцем

Жінка з багатодітної родини, пригадує, як в дитинстві важко захворіла. Довго лежала в лікарні, їй зробили кілька складних операцій.

– З 12-річного віку живу з однією легенею, але Господь дав мені сили й здоров’я народити четверо дітей. Чимало було у житті випробовувань, – спокійно розповідає волинянка.

Відразу після школи юна випускниця вийшла заміж за Івана Герасимчука. У 1983-му народився найстарший син – Іван.

– Ми шість років навіть жили в росії, на Далекому Сході, в Приморському краї, – продовжує жінка. – Ще у радянські часи завербувалися, їхали туди 17 діб. Там у нас народився Віталій, але я дуже хотіла на батьківщину. Хочу сказати, вже й тоді кацапи не любили українців. На мене казали «хохлушка», а я з ними сварилася.

З двома дітками сім’я повернулася на Волинь. У 1990-му народився Сергій, а через рік – Святослав. Життя з чоловіком Іваном, нині покійним, не склалося, покинула його, коли найменший хлопець закінчував школу.

Жінка розповідає, що найстарший син навчався у Луцьку в технікумі харчових технологій. Іван одружився, у нього двоє дітей, так сталося, що з дружиною розлучився. Він розпочав власну справу, зайнявся столяркою, робили з молодшими братами дерев’яні сходи у будинки.

З чотирьох дітей пані Люби тільки 33-річний Сергій ще не одружений. Він закінчив академію статистики. Синові подобається військова служба, ще до війни збирався йти в Національну гвардію, але не встиг підписати контракт. А тепер каже: «Якщо залишуся живим, то і далі буду служити в армії».

Троє воюють під Бахмутом: багатодітна матір з Луцького району відправила чотирьох синів на війну

Саме Сергій першим поїхав у військ­комат і заявив: «У мене сім’ї немає, піду воювати». Івана він не пускав: «у тебе діти», навіть заховав братові документи. Але найстарший син також не зміг бути вдома. Наступного дня вони вдвох із Сергієм поїхали.

– А найменший – Славік – мучився-мучився, я плакала й не пускала, просила, але він рвався на війну. І також пішов. Постійно повторював: «Я мушу йти, я мушу йти, мене туди тягне». То я його три тижні тільки змогла втримати. Згідно закону, Славіка не мали мобілізовувати. У нього троє маленьких хлопчиків: Данило, Денис і Захар. Але син пішов на війну добровольцем. І старші брати його відмовляли, але він вперся: «Якщо не я, то хто?» У мене хлопці з характером, якщо вже вирішили, то неможливо переконати. У всіх синів загострене відчуття справедливості. Вони не терплять брехні і фальші, – розповідає мама Люба.

Святослав вчився на юриста, але покинув, пішов в училище, здобув професію зварювальника, став кваліфікованим спеціалістом і забезпечував сім’ю. Коли почалася війна, то в перші дні допомагав ремонтувати бензовози.

Серце болить, але воно витримає

Іван Герасимчук в армії мав бути поваром, адже за освітою харчовий технолог. У перші дні він навіть готував їсти у підрозділі, але не захотів бути біля каструль, і сам напросився в кулеметники: «Хіба це війна біля казанка?»

– Знаю, що вже двічі Іван лікувався у госпіталі, – продовжує жінка. – У серпні у нього ледве не стався інфаркт. Другий раз – після запеклого бою був поранений в ногу. Він навіть не признавався, щоб не хвилювалася, а мені розповіли знайомі волонтери. Син часто повторює: «Хто дуже боїться, то краще не йти на фронт, бо толку мало, тільки більше клопоту». Йому довелося воювати біля Миколаєва і під Херсоном, а тепер їхній підрозділ перекинули під Бахмут. Іван у найгарячішій точці, буває, що по кілька днів немає з ним зв’язку. Він весь час наголошує: як щось станеться, то чекай дзвінка від командира і нікому не вір. Бо москалі можуть також телефонувати з українських номерів, присилати різні брехливі повідомлення.

Всі троє Герасимчуків зараз воюють під Бахмутом. Дзвонять і кажуть лише кілька слів: «Мамо, не хвилюйся, все добре…»

– У мене толкові й роботящі сини, я ними пишаюся, – розповідає мама. – Коли підросли, то мені допомагали й шкодували. Як пішли хлопці на війну, то спочатку взагалі не могла спати, ніякі заспокійливі ліки не допомагали. Змолоду маю серйозні проблеми із серцем. Коли хлопчики були маленькі, то просила в Бога, щоб дожити, аби хоча б діти школу закінчили. Постійно лежала у лікарнях. Але сини виросли, вже маю онуків. Тепер хочу дочекатися своїх захисників з війни. Поплачу, серце болить, але воно витримає, – сумно усміхається Любов Герасимчук. – Ніколи не впадаю у відчай. Для чогось мене тримає Господь на цьому світі.

У жінки єдине бажання – дожити до Перемоги! Вона хоче, щоб всі матері дочекалися синів, дружини – чоловіків, а діти – батьків.

Як відомо, материнська молитва має неймовірну силу. Жінка переконана: Господь чує її прохання. Тому є внутрішня потреба йти в храм, на службу Божу – й тоді стає легше, адже спільна молитва додає сил. Любов Герасимчук була одним з ініціаторів, щоб у 2019 році московська церква у селі Тельчі стала українською.

– Мене тримають на світі мої сини й чоловік Володимир, з яким ми живемо разом вже десять літ, – пояснює пані Любов.

Я слухав і захоплювався невичерпним оптимізмом Мами з великої букви, звичайної поліської жінки, котра виховала справжніх Героїв. Яку треба мати дивовижну силу духу і щиру віру, щоб витримати такі випробування. Вже одинадцятий місяць Любов Герасимчук живе у постійному очікуванні дзвінка від своїх синів.

Кость ГАРБАРЧУК

Читайте також:

Можливо зацікавить

Загинув за Україну: на Волині прощатимуться з Героєм Олегом Оксенюком

Загинув за Україну: на Волині прощатимуться з Героєм Олегом Оксенюком

За ДНК-експертизою його ідентифікували як загиблого: Герой повернувся на рідну Волинь «на щиті» після 9 місяців невідомості
історії війни

За ДНК-експертизою його ідентифікували як загиблого: Герой повернувся на рідну Волинь «на щиті» після 9 місяців невідомості

Війна забрала життя захисника з Волині Олега Оксенюка

Війна забрала життя захисника з Волині Олега Оксенюка

Відійшов у вічність депутат селищної ради на Волині

Відійшов у вічність депутат селищної ради на Волині

На Волині виявили масштабну незаконну вирубку дерев на майже 14 мільйонів гривень

На Волині виявили масштабну незаконну вирубку дерев на майже 14 мільйонів гривень

Загинув у бою на Донеччині: на Волині попрощалися з Героєм Віктором Копетюком
фото

Загинув у бою на Донеччині: на Волині попрощалися з Героєм Віктором Копетюком

Останній бій прийняв на Донеччині: волиняни прощатимуться з Героєм Віктором Копетюком

Останній бій прийняв на Донеччині: волиняни прощатимуться з Героєм Віктором Копетюком

Внаслідок ворожого обстрілу на Донеччині загинув Герой з Волині Віктор Копетюк

Внаслідок ворожого обстрілу на Донеччині загинув Герой з Волині Віктор Копетюк

Обіцяв рідним «Я піду на війну, а потім одружуся»: Герою з Волині назавжди 28 років
історії війни

Обіцяв рідним «Я піду на війну, а потім одружуся»: Герою з Волині назавжди 28 років