У Луцьку прощалися з колишнім міським головою. Фото
У середу, 8 лютого Луцьк прощався з колишнім міським головою Анатолієм Андрійовичем Похою. Аби провести в останню путь колишнього очільника міста біля храму святої великомучениці Катерини, попри морозяну погоду, зібралося багато людей: рідні, друзі, знайомі, колишні колеги, представники місцевої влади та просто небайдужі лучани, які знали Анатолія Поху.
Нагадаємо, Анатолій Андрійович був міським головою Луцька з лютого 1991 року по липень 1994 року, і помер після тривалої хвороби 6 лютого на 73-у році життя.
Храм осяяний сонцем, багато квітів, запах ладану, димка, звучить молитва за душу покійного та сльози непоправної втрати...
На подвір'ї церкви також зібралося багато людей, які заходять до храму, прощаються і виходять, адже приміщення не вміщає усіх, хто прийшов віддати шану покійному.
Син Анатолія Похи - Володимир подякував усім, хто прийшов, аби провести його батька в останню путь. І розповів свої спогади про батька.
«З 1986 по 90-і роки, коли в країні все руйнувалося, він відповідав за будівництво у нашому місті й був першим заступником міського голови. І у цей час вони знайшли можливість збудувати за ці роки п'ять загальноосвітніх шкіл, шість дошкільних закладів, дитячі лікарні та поліклініки, а це ще не рахуючи магазинів та інших закладів. Він тоді не побоявся і показав людям, як можна робити, і люди пішли за ним. А старше покоління пам'ятає, наскільки важко було тоді.
Загалом батько віддав своїй роботі багато здоров'я. Останнім часом він тяжко хворів і мучився. А сьогодні ми не виграємо цю війну, якщо людей не надихатимуть такі люди як мій батько. Якщо ти уповноважений працювати для людей, то маєш викладатися та бути аскетичним. А якщо ні, то йди в бізнес. Тому закликаю усіх наслідувати гарний приклад мого батька», - розповів син.
Також віддати шану покійному прийшли представники першого скликання депутатського корпусу від «Народного руху», які працювали разом з Анатолієм Похою.
Зокрема, заступник тодішнього міського голови Степан Гаврилюк пригадує покійного, як добру та розуміючу людину, яка допомагала іншим. Особливо багато у той час багато робилося для освіти та медицини. Адже у 1991-1992 роки коштів у бюджеті практично не було, зарплату платили рідко, або ж взагалі видавали товаром.
«Будівництво простоювало через нестачу грошей, а люди стояли у чергах. Але попри все, на той час приймалися виважені та справедливі рішення. Тоді робилося все, аби вижити. І тоді він підтримував усі ці практичні ініціативи. Свого часу зробив внесок у затвердження нашої помісної української автокефальної церкви, допомагав у відбудовах церкви.
Зараз йде війна, ми захищаємо свою націю від ворога, але якщо порівнювати сьогодння з тим часом, то можна сказати, що це - рівноцінно, хоча тоді не було крові. Попри такий комуністичний супротив вдавалося міняти щось в душах людей і донести, що нам потрібна українська нація. І нас тоді та країну підтримували люди, виходили на мітинги», - пригадує чоловік.
Також свої спогади про Анатолія Поху розповів і тодішній депутат Анатолій Олесик. За його словами того часу у міськраді була частина національно-демократичних сил, а інша - більшовиків. Тому на сесіях тривала постійна боротьба, як і у Верховній Раді у той час.
«Приймати рішення було складно. Але Анатолій Поха завжди підтримував нас. Загалом він був дуже простим, який завжди готовий був вислухати людей. Ми з ним також раніше працювали у «Промбуді», і ще з того часу я знав його як кваліфікованого інженера-будівельника. Думаю, про нього добра пам'ять залишиться у всіх лучан», - зазначив Анатолій Олесик.
Пригадує про тодішнього очільника міста ексдепутат Сергій Луговий. За його словами Анатолій Поха був у складі демократичної більшості «Ініціатива», а у ті часи, це було доволі небезпечно. Адже можна було отримати 10 років ув'язнення.
«Анатолій Андрійович навчався у Київському інженерно-будівельному інституті й був професіоналом. Він не будував у своєму житті партійної кар'єри, а у шафі стояли чоботи, висіла куфайка і була будівельна каска. Попри всі тодішні складності, він знаходив якісь кошти, аби щось робити у місті. Крім того, у той час у суспільстві народжувалася самосвідомість і потрібно було побороти той острах. Це - свята людина, і нікому в житті зла не робив», - розповів Сергій Луговий.
Також віддати шану та провести в останню путь першого міського голову з часів незалежності України прийшов і теперішній очільник міста Ігор Поліщук.
«Сьогодні у нас складний час, але й тоді, після розпаду Радянського союзу був період невизначеності, спаду, нерозуміння майбутнього, бути міським головою було дуже непросто. Але сьогодні спілкуючись з його сучасниками, людям з якими працював чи допомагав, ми чуємо лише найкращі відгуки про нього», - зазначив Ігор Поліщук.
Нагадаємо, що у понеділок, 6 лютого, відійшов у вічність після тривалої хвороби колишній міський голова Луцька Анатолій Андрійович Поха.
Текст і фото: Юлія АНТОНЮК
Читайте також:
- Анатолій Поха: «Перший луцький гетьман». Старі фото та інтерв’ю.
- На 47-му році життя зупинилося серце колишнього футболіста Олександра Борисовича Радченка, який раніше був у складі луцької «Волині».
- У Луцьку відійшла у вічний спокій відома лікарка-педіатр Марія Михайлівна Ковальчук.