У місті на Волині знайшли 99-річну табличку на івриті

Про знахідку цікавого артефакту Район.Історія розповів директор Берестечківського народного історичного музею Олег Дергай.

«Буває так, що цінні експонати знаходяться самі та ще й у прямому сенсі падають на голову», – розповів Олег Дергай.

Нещодавно йому до рук потрапила таблиця з написом на івриті. Завдяки допомозі з перекладом колишнього працівника Бродівського історичного музею Андрія Корчака, Олег Дергай зрозумів можливе походження даної речі. На табличці є напис:

«Вітаємо членів шкільної ради із завершенням спорудження будинку. Нехай ваші сили зміцняться та збільшаться! Берестечко. 1924 рік. Учні».

У Берестечку поряд зі зведеним у 2016 році Свято-Духівським храмом Православної церкви України є стара понадстолітня будівля. В часі міжвоєння це було урядове чи шкільне приміщення. Згодом у ній розміщувалася санчастина німецького госпіталю. 

Пізніше будівля належала НКВД. У радянські часи вона виконувала функції гуртожитку для учнів із довколишніх сіл. У роки незалежності ж – соцзабезу. Після отримання дозволу на розбір приміщення громадою храму запланували звести на його місці дзвіницю. 

Настоятель отець Володимир Курчин, який нині й воює на передовій, уже дістав дзвони, які залунають у Берестечку після Перемоги. Їх як своєму побратиму і капелану виготовили з трофейних артилерійських снарядів українські військові. 

Під час демонтування стіни старої будівлі зруйнувалася грубка. З неї ж і випала табличка з написом, що так зацікавив директора місцевого музею.

«Я ледь устиг відскочити, коли зверху впало щось схоже на шмат металу. А оскільки таблиця приземлилася літерами донизу та ще й була заліплена глиною, спочатку не звернув на неї уваги. Згодом подумав, може те залізо знадобиться мені в господарстві. Обернув його, а там текст на івриті!» – розповів Олег Дергай.

За словами Олега Дергая, таблиця явно кустарного виготовлення. Якби її вилили на заводі, то напис був би однакового розміру як і зірки Давида, що розміщені зверху. 

Матеріал, з якого виготовили табличку, – невідомий. Зовні він схожий на цинк, та факт, що табличка довгий час знаходилася в грубці, вказує на протилежне. Адже дія високих температур на цей метал призвела б до його руйнування.

У кожному з чотирьох кутів по отвору, які призначені для кріплення на стіну. Перекладений з івриту зміст тексту свідчить про те, що прикріплена вона була на будівлі школи або на одному з приміщень, призначених для допоміжних занять. 

Звідти ж табличку могли зняти німці. Можливо сокирою, про що свідчить зарубка на ній. Інформація про час, коли змайстрували грубку, на сьогодні відсутня. Судячи з цементного розчину, це було за часів німецької окупації  або при «совєтах». 

Відомим фактом є те, що спорудили її з підручних матеріалів, серед яких – уламки звичайної й вогнетривкої цегли, биті польські кафельні плити. Одним із таких будматеріалів і стала табличка з посрібленими єврейськими літерами.

Фото надав Олег Дергай

Читайте також:

• У Луцьку відкрилась унікальна арт-крамниця
• На Волині збудують капличку на території психоневрологічного інтернату
• В селі не пам'ятають, щоб в церкві стояли 4 труни: на Волині поховали батька і трьох синів, які загинули у ДТП у Польщі