Гнідавське болото стане туристичним серцем Луцька: у місті презентували концепцію рекреаційної зони

Захід за сприяння управління туризму та промоції міста Луцької міськради провели у середу, 16 квітня. Ініціювали обговорення під гаслом «Чому болото у Луцьку - це круто і його треба не лише оберігати, а й любити» у форматі Urban Talks 2.0. громадська організація «місто.ребут» в межах проєкту Urban Vision Lutsk та за підтримки платформи «Алгоритм дій» І Algorytm NGO.

Під час презендації присутні активно обговорювали, чому наявність болота — це перевага, розглядали туристичний потенціал заказника «Гнідавське болото», обговорювали можливість включення його до нових туристичних маршрутів. Активно дискутували про шляхи й можливості використання, збереження та розвитку цієї території.

Начальниця управління туризму та промоції міста Луцької міської ради Катерина Мойсіюк акцентувала, що Гнідавське болото – потенційно приваблива туристична місцина в самому серці древнього Луцька та улюблена зона для прогулянок багатьох лучан.

Відтак, фахівці з управління туризму та промоції міста пропонують включити територію Гнідавського болота до нового туристичний маршруту. За словами Катерини Мойсіюк, екологічна стежина розпочнеться від парку Лесі Українки, через дамбу під стінами Луцької тюрми, через Домініканський монастир, біля синагоги, через Гнідавський міст і до заказника. Все буде закінчуватись на оглядовому майданчику біля мікрорайону Красне. Загалом, протяжність цього маршрту - близько трьох кілометрів.

«Цей маршрут займає 3 кілометри. Ми його проходили за 3 години і 40 хвилин, але він може зайняти більше часу. Якщо ми йдемо з гідом, зупиняємося на кожному пункті, будемо слухати ту чи іншу історію. І, відразу, наперед забігаючи, хочу анонсувати травневі прогулянки цим маршрутом. Слідкуйте за нашими соцмережами, всі анонси будуть там», - розповіла вона.

Також посадовиця відповіла на запитання: чому болото – це круто? Мовляв, історія знає позитивний досвід багатьох країн, зокрема Британії, Сінгапуру, колумбійської Боготи, приклад Нью-Йорка з його Waterfront Park, простори яких штучно створені або ревіталізовані. А древній Луцьк – везунчик, бо має своє унікальне і збережене болото в центрі міста. Окрім цього, у заказнику «Гнідавське болото» можна розвинути екологічний туризм і екопсихологію.

 

«Гнідавське болото може стати чудовим місцем для спостереження за птахами, для пішохідних прогулянок, для волонтерського туризму. Ще один напрямок, який ми можемо використовувати в ресурсі болота і який сьогодні є дуже важливим для українців у час війни, – це екопсихологія, адже природа є терапевтичною і реабілітаційною. Для ветеранів, для сімей, які втратили близьких на війні, бути з природою – це немов ковток свіжого повітря», – сказала Катерина Мойсіюк.

Катерина Мойсіюк запевнила, що профільні відомства міської ради вже працюють над тим, як забезпечити належне функціонування заказника. Мова йде про смітники на входах та виходах, встановлення шлакбаумів, щоб туди не заїжджав транспорт, розміщення інформаційних стендів, вказівників та системи відеоспостереження.

Головний спеціаліст відділу екології Луцької міської ради Павло Савчук розповів, що Гнідавське болото – частина «Смарагдової мережі» (Emerald Network) – системи природоохоронних територій, що створена для збереження біорізноманіття Європи.

«Всі об’єкти  природно-заповідного фонду держави включені в екомережу. Є «Смарагдова мережа» і є «Екомережа України». Є Закон «Про екомережу» і всі об’єкти природно- заповідного фоду були включені сюди. Зокрема, гнідавське болото - локальний елемент, що включений у межі нашого міста.

В Україні ця мережа була сформована за європейським досвідом. Адже за кордоном фахівці в якийсь  момент зрозуміли, що всі цінні території треба  об’єднувати в якусь систему природо-охоронних територій», - каже фахівець.

За словами Павла, у світі водно-болотні екосистеми зникають втричі швидше, аніж ліси. З 1900 року приблизно 64% водно-болотних угідь були знищені і продовжуть зникати. Але за останні десятиліття змінився підхід до збереження цих систем. Раніше їх забудовували та осушували. Проте зараз визнали, що це - дуже ефективні та найбльше уразливі системи у світі: болота та плавні виконують фукції нирок на Землі. Якщо вони зникнуть, планета загине.

«Зараз у Європі навіть у коштах рахують послуги, які надають екосистеми людству. Люди не звертають на це особливо увагу. Ну й що там те чисте повітря. От фахівці все дательно аналізують та рахують. Відтак, Гнідавське болото – це банк води, природний щит від засухи.

Болото поглинає у себе надлишкову воду під час повені, а коли засуха, то воно її віддає. Ви часто у новинах чуєте про руйнівні повені у Європі. А все тому, що там у свій час забудували заплави річок, якби люди цього не зробили, то таких слідів не було б. А тепер вони викуповують землі та намаються повернути заплави.

Торф, мул та водяна рослинність – це біологічний фільтр, який поглинає численні небезпечні забруднення, тяжкі метали, промислові відходи, стічні води, пестициди і запобігає забруденню річок. Також болота вважаються природними пилососами. За рік гектар болота поглинає три тонни пилу. Також з’ясувалося, що вони поглинають більшу кількість вуглецю, аніж ліси»,- розповів фахівець.

На території заказника «Гнідавське болото» багата флора і фауна. Там екологи зафіксували 75 видів хребетних тварин, із них – п’ять видів риб, 24 види земноводних, один вид плазунів, 55 видів птахів і 11 видів ссавців. Також у заказнику живуть рідкісні види, занесені до Червоної книги України та в міжнародні природоохоронні списки: видра річкова, горностай, лунь польовий. 

Архітектор Cosmos creative group, старший сержант ЗСУ Володимир Цапук виступив ініціатором створення рекреаційної зони. Із своїм задумом він звернувся до міської ради ще у 2024 році.

«Ідея проста – зберегти болото. І, як ми вже говорили, зробити його зеленим серцем нашого міста. Я думаю, що в кожного з нас є якийсь свій спогад про це місце. Мій перший спогад, коли взимку пішов на лід, як і всі ми часто ходимо, отримав прочухана від мами, і так мені запам'яталося болото. І я думаю, що кожен має щось в серці дорогого і саме про болото», - каже  Володимир.

Тож Володимир Цапук він намалював і презентував усім присутнім свій план рекреаційної стежки через болото. Архітектор у своїй роботі пропонує використовувати тільки природні матеріали: дерево та шматки каміння.

Заступниця Луцького міського голови  Ірина Чебелюк заявила, що тему Гнідавського болота обговорює з колегами досить давно. Також вона згадала про жахливу пожежу, яка сталася у заказнику у березні нинішнього року. Посадовиця висловила сподівання, що проєкт щодо Гнідавського болота вдасться втілити в життя, знайти фінсування завдяки гранту чи інвесторам.

«Тему Гнідавського болота ми досить давно обговорюємо з нашими структурними підрозділами. Напередодні ми якраз чітко окреслили дієві кроки. Ми не здаємося, будемо рухатися далі, будемо міркувати над варіантами, як зберегти цю прекрасну місцевість. Ми готові до обговорень, до ідей від громадськості», –  заявила Ірина Чебелюк.

Відвідав презентацію концепції щодо Гнідавського болота депутат Луцької міської ради та керівник Будівельної компанії «Інвестор» Андрій Разумовський. Саме у районі рекреаційної зони активно розбудовується ЖК цієї компанії та окраса нашого міста - «Супернова».

За словами забудовника, у Луцьку є багато місць з великим потенціалом, які необхідно розвивати. До них безумовно належить і болото. Але варто також подумати й про безпеку. Це особливо важливо, адже район розвивається, туди переїздять родини з дітьми. Пропозицію депутата підтримали присутні.

«Там дуже гарно, але у вечірній час небезпечно. І мені з моїми друзями було досить неспокійно там пройтись, туди й назад. Також, я вважаю, що там потрібно прибрати. Але я вболіваю, в першу чергу, за безпеку. Ми, зі свого боку, готові до будь-яких дій для покращення екосистеми болота»,- зауважив Андрій Разумовський.

Начальниця відділу екології Луцької міської ради Оксана Лисак зазначила, що у нашій громаді зроблено все, що дасть можливість зберегти ці природні території.

«Ми розробили землевпорядну документацію на об’єкти природно-заповідного фонду. Не всі, але в межах Луцька – всі. В тому числі й болота. Дані внесені до публічної кадастрової карти України. Також в Луцькій громаді рівень заповідності досягає 27%. Тобто, ми не відстаємо від загальноєвропейської практики. Але, я думаю, що нам також є куди рухатися», - пояснила посадовиця.

Довідково:

«Гнідавське болото» – загальнозоологічний заказник місцевого значення загальною площею 116,6 га, що лежить у межах Луцької міської територіальної громади (53,0 га) та Боратинської сільської об’єднаної територіальної громади (63,6 га). Це унікальний природний об'єкт у самому серці Луцька, який приваблює своєю дикою природою, різноманіттям флори та фауни.

Діюче законодівство захищає територію заказника «Гнідавське болото». Зокрема, там заборонено нищити, рубати, палити, косити всі види рослинності, заготовляти соки з дерев, лікарську й технічну сировину, проводити меліоративні та будь-які гідротехнічні роботи, смітити, використовувати хімічні засоби для боротьби зі шкідниками, здійснювати будь-яке будівництво, передавати землі під господарське використання, облаштовувати стоянки для транспорту, палити багаття та полювати. У березні невідомі люди здійснили там підпал. Вигоріло близько 2-х гектарів площі, загинули тварини. А винних так і не було знайдено.

Єдине, що дозволено робити у заказнику, так це проводити науково-дослідні роботи, які  можна використовувати в оздоровчих, рекреаційних, освітньо-виховних цілях.

Фото: Вадим Тєсунов

Читайте також:

• У Луцька з'явився свій колір: що відомо про новий задум
• П'ять найбільших озер Волині 
• Зруйновані палаци Волині: історії архітектурної спадщини, що були стерті війною