«Був українцем до кінчиків пальців»: спогади про полеглого Героя з волинської бригади

війна в Україні

47-річний старший солдат з волинської бригади Василь Шляховчук, позивний «Шляхта», загинув 24 листопада 2023 року, виконуючи бойове завдання в районі села Синьківка Харківської області. Він отримав смертельні поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу.

Про нього розповіли на платформі «Меморіал».

Василь Миколайович народився в селі Колесники Рівненської області. Після закінчення 9 класів здобув середню професійну освіту за спеціальністю столяра. Потім пройшов строкову службу в ЗСУ. Після її закінчення працював у різних підприємствах та організаціях області, зокрема, в лісництві та на будівництвах. Мав багато хобі: риболовля, мисливство. Багато читав, цікавився історією. Обожнював готувати.

У 2015 році Василь був мобілізований до ЗСУ та воював в АТО. Службу проходив у 36-й окремій бригаді морської піхоти, потім – у 128-ій окремій гірсько-штурмовій. Згодом обрав 14-ту окрему механізовану бригаду, де і служив за контрактом до повномасштабного вторгнення. Обіймав посаду старшого стрільця. З 24 лютого 2022-го продовжував разом із побратимами захищати Україну від окупантів.

За час військової служби військовий був нагороджений відзнаками «За участь в антитерористичній операції», «Учасник АТО», «Морська піхота України», «Ветеран війни – Учасник бойових дій», відзнакою командира 14-ї ОМБр, пам’ятною відзнакою «Князівський хрест Героя «Навіки в строю» (посмертно).

«Мій брат був українцем до кінчиків пальців. У нас велика різниця у віці, брату було 47, а мені – 26. Він мені був братом, татом, другом і його втрату я відчуваю дуже. Всі мої кроки – це заслуга Василя. Оскільки ріс без батька, був дуже трудолюбивим і завзятим. Він був сім'янином, добрим, мудрим і дуже розумним. Він був відданий своїй справі і робив її дуже добре. Мав відмінне почуття гумору. Був дуже емпатичним, дружнім, товариським. Був одружений, потім дочекався онука від старшого сина… Я обрала шлях брата і підписала контракт у 2017 році, служу на посаді старшого бойового медика гірсько-штурмової роти», – розповіла рідна сестра загиблого Тетяна.

Поховали Героя в селі Бродівське Рівненської області.

У Василя залишилися мама Зінаїда Степанівна, сестра Тетяна, сини Микола та Юрій, донька Юлія.

Читайте також:

Можливо зацікавить

Захищаючи Україну, загинув волинянин Сергій Кіпень

Захищаючи Україну, загинув волинянин Сергій Кіпень

На Волині в останню земну дорогу провели Героя Олександра Сернюка
фото

На Волині в останню земну дорогу провели Героя Олександра Сернюка

На Волині поховають Героя Сергія Смолярука, загибель якого підтвердила експертиза ДНК

На Волині поховають Героя Сергія Смолярука, загибель якого підтвердила експертиза ДНК

Рік і чотири місяці вважався зниклим безвісти: захисник з Волині Олександр Омелянчук повернувся за обміном загиблими
історії війни

Рік і чотири місяці вважався зниклим безвісти: захисник з Волині Олександр Омелянчук повернувся за обміном загиблими

Диво серед руїн: «шахед» влетів у квартиру в Дніпрі, але не здетонував

Диво серед руїн: «шахед» влетів у квартиру в Дніпрі, але не здетонував

«Думав, що не доживу 3 дні до 23 років»: прикордонник Волинського загону про бої на Куп’янському напрямку
відео

«Думав, що не доживу 3 дні до 23 років»: прикордонник Волинського загону про бої на Куп’янському напрямку

Перестало битися серце захисника України Володимира Павлюка з Волині

Перестало битися серце захисника України Володимира Павлюка з Волині

На війні загинули двоє захисників з Волині – Сергій Марчук і Сергій Смолярук

На війні загинули двоє захисників з Волині – Сергій Марчук і Сергій Смолярук

«Ми тоді не йшли заради грошей»: історія «Малого», який у 21 вже був на війні

«Ми тоді не йшли заради грошей»: історія «Малого», який у 21 вже був на війні