Весільний коровай, тужлива мелодія і море квітів: громада на Волині прощалася з Героєм Романом Карпюком

Рожищенська громада попрощалася з 22-річним Романом Карпюком із села Єлизаветин - воїном морської піхоти, який понад пів року вважався зниклим безвісти, а тепер повернувся на рідну землю «на щиті».
Про останню дорогу Героя йдеться на сайті міськради.
За офіційними даними, водій десантно-штурмового відділення батальйону морської піхоти, матрос Роман Вадимович Карпюк загинув 15 жовтня 2024 року внаслідок ворожого обстрілу в районі населеного пункту Богоявленка Донецької області.
Навколішки зустрічали воїна-контрактника Романа Карпюка жителі громади, виказуючи останню шану та повагу захиснику, котрий за можливість для кожного з нас зустріти новий світанок на рідній та вільній батьківській землі віддав найдорожче, що мав, - своє життя. Він загинув за Україну…
Біля пам’ятного знака Борцям за волю та незалежність України відбулася громадська панахида. Вшанувати молодого Героя зійшлося чимало земляків – родина, друзі, знайомі, однокласники, просто небайдужі рожищани, бо війна «болить» багатьом.
Щирі слова підтримки висловив родині загиблого Рожищенський міський голова Вячеслав Поліщук, подякувавши батькам за виховання сина-патріота. А також закликав гідно провести Героя в останню земну дорогу та продовжити його боротьбу за Україну навіть тут, у тилу – активніше донатити на підтримку наших захисників.
Після спільної молитви траурна процесія вирушила на малу батьківщину загиблого воїна – у село Єлизаветин.
Останнє прощання з батьківською оселею, з сусідами та друзями.
Велелюдною процесією провадили Героя Романа Карпюка до храму рівноапостольного князя Володимира у Дубищі, де відбулося відспівування загиблого.
Попрощатися з загиблим захисником України Романом Карпюком прийшли не лише родичі, друзі, сусіди. Колеги, з якими працював спочилий воїн на Рожищенському сирзаводі, згадують його як щиру, відкриту, добру людину.
Щедро вкрита квітами домовина Героя. Весільний коровай на вишитому рушнику. Під тужливі мелодії військового оркестру земляки проводжають свого захисника до місця останнього спочинку.
На Алеї Слави у Дубищі вітер розвіває державні прапори, за кожним з яких доля загиблого батька, сина, чоловіка. Востаннє припадають до домовини згорьовані батьки, сестра, для котрої він був найкращим братом. Війна назавжди заполонила їх серця порожнечею та болем від втрати найріднішої людини.
Державний стяг, яким була вкрита домовина, військові передають батькам загиблого Героя Романа Карпюка. Це найдорожча згадка про воїна, котрий віддав життя за Батьківщину.
Під залпи військового салюту тіло загиблого захисника України Романа Карпюка знаходить вічний спочинок у рідній землі.
Вічна пам’ять та доземний уклін Герою Роману Карпюку! Воїну Небесного війська, який своїм життям творив історію української незалежності.
Редакція видання ВСН висловлює щирі співчуття родині Героя! Вічна шана і слава воїну!