Від підліткових ігор - до справжньої війни: як Богдан зі «Сталевої Сотки» став охоронцем українського неба
У свої 26 років Богдан вже став частиною елітного підрозділу «Сталевої Сотки», де служить командиром відділення з перехоплення ворожих БпЛА. З його ракетно-космічною освітою та прагненням захищати батьківщину, Богдан став важливою частиною сучасної війни, де поєднуються захоплення комп'ютерними іграми та реальна битва за небо України.
Родом чоловік із міста Лозова, що на Харківщині – проте вже багато років живе у самому Харкові, - розповідають про побратима на фейсбук-сторнці 100 омбр.
До лав «Сталевої Сотки» Богдан став 24 вересня 2024 року. Свідомо прагнув потрапити у підрозділ FPV-перехоплювачів ворожих БпЛА. Адже закінчив Національний аерокосмічний університет «Харківський авіаційний інститут». На факультеті ракетно-космічної техніки здобув ступінь магістра за спеціальністю «Космічний моніторинг Землі».
«З огляду на освіту видавалося цілком логічним обрати військовий фах, пов'язаний з небом. До того ж я чи не з дитинства «на ти» із джойстиком – страшенно любив і люблю комп’ютерні ігри. У 15-річному віці на хвилі захоплення якоюсь черговою «стрілялкою» друзяки-однолітки навіть дали мені прізвисько «Убійца». Хто тоді міг припустити, що за 10 років я потраплю на справжню війну – і жартівлива підліткова «кликуха» стане моїм бойовим псевдо», – усміхаючись розповідає Богдан.
Ще одним захопленням молодого чоловіка завжди був футбол:
«У цю гру люблю грати якраз не на комп’ютері, адже ганяти м’яча з друзями на справжньому полі – значно цікавіше! А ще я до 2014 року був затятим уболівальником харківського «Металіста» – не пропускав жодного матчу улюбленої команди! – розповідає «Убійца». – Після розформування «Металіста» став уболівати за донецький «Шахтар», адже «гірники» проводили домашні матчі у Харкові».
А вже пізніше кохана дружина Анна «підсадила» Богдана на ще одне захоплення – складання пазлів:
«Мрію, що після нашої Перемоги ми сидітимемо вечорами й разом вчитимемо нашу донечку Еліну (нині їй три рочки) цій справі на прикладі якогось доброго дитячого малюнка, – замріяно каже Богдан, – А вже б суто для себе я дуже хотів узятися за картину «кремль, що палає» – і так, щоб не менше ніж із 2000 елементів! Неодмінно довів би справу до кінця – і при цьому одержав величезне задоволення!».
Читайте також:
- Лікарка ЗСУ з Луцька врятувала на фронті пораненого чоловіка і служила до 7-го місяця вагітності
- Втратив пальці в дитинстві, але попри це став на захист України: історія оператора дрона зі «Сталевої Сотки»
- Діти пішли до школи, а він переступив поріг військової частини: історія бійця волинської бригади на псевдо «Укроп»
Будь в курсі усіх новин
