Від роботи з деревом до боїв на фронті: історія прикордонника з Волині, який разом із братом став на захист України

Історію прикордонника з позивним «Довгий», який разом із братом добровільно вступив до лав Держприкордонслужби, розповіли у 6 прикордонному Волинському загоні.

39-річний Дмитро у цивільному житті займався столярною справою — працював із деревом та створював затишок для людей. Проте у 2024 році він ухвалив тверде рішення змінити ремесло та стати на захист країни, підписавши контракт із Державною прикордонною службою України. Разом із ним того ж дня до лав прикордонників приєднався і його рідний брат.

«Позивний "Довгий" зі мною ще з дитинства — так мене кликали друзі через зріст, а побратими в підрозділі одразу підхопили. Коли вирішив йти служити, розумів: чекати немає сенсу, треба діяти», – пригадує Дмитро.

Розпочинав свій військовий шлях прикордонник на польській ділянці кордону, де відслужив близько дев’яти місяців. Згодом Дмитро перевівся до бойового підрозділу Волинського прикордонного загону. Опанувавши нову військову спеціальність, він став водієм бойової броньованої машини. 

За плечима прикордонника — виконання завдань в одній з найгарячіших точок. Під час першого бойового виїзду в район населеного пункту Кам'янка, де прикордонники працювали спільно з танкістами, підрозділ потрапив під мінометний обстріл. Дмитро дістав поранення ноги — осколок і досі залишається в тілі, нагадуючи про той запеклий бій. Зараз сержант перебуває вже на своїй другій бойовій ротації на передовій.

Особливо закарбувалися в пам'яті військового реалії сучасної війни, де ключову роль відіграють технології та постійна аеророзвідка.

«На позиціях зараз зовсім інша війна. Небо у дронах 24/7, дзижчання не стихає ні на мить. У таких умовах у бійця має бути майже "музикальний слух" — треба миттєво розрізняти кожну ноту й звук того, що летить у твій бік, аби встигнути зреагувати, сховатися та замаскуватися», – ділиться досвідом «Довгий».

Тим, хто лише розмірковує про вступ до прикордонників, Дмитро радить не зволікати, а приєднуватися. 

Читайте також:

• «Якщо не поїдемо ми, то хто забере наших хлопців?» Історія військових медиків волинської бригади
• Рятує тих, хто розміновує Україну: медик ДСНС із Волині розповів про роботу серед пожеж, мін і обстрілів
• «Хочу бачити, як ростуть мої сини»: історія захисника з Волині, який після важких поранень знову повернувся на фронт