Виховують дев’ять дітей: волиняни заснували дитячий будинок сімейного типу

Як виникло бажання у багатодітних батьків, які народили та виховують четверо власних дітей, зважитися на опікунство над іншими дітьми, розповідає голова родини, священник Володимир Гринюк. Про це повідомили у Рожищенській громаді.

- Я виріс у багатодітній родині, нас у батьків було шестеро, тож не з чуток знаю, що таке рости у гурті, як добре мати братів та сестер, люблячих батьків, відчувати захист та турботу.

Мама дружини Валентини зазнала сирітської долі, тож її розповіді завжди вражали до глибини душі. Тому тема про те, аби подарувати комусь батьківське тепло, дім та турботу у нас визрівала не один рік, обговорювалася не один раз і з дружиною, і разом з дітьми. До вирішального кроку підштовхнули події останніх років, адже війна осиротила багато українських дітей, - каже Володимир Гринюк.

- Після звернення до Служби у справах дітей, проходження відповідних навчань для батьків-вихователів ми створили Дитячий будинок сімейного типу і першою прийняли у сім’ю 13-річну Інну. А вже у жовтні 2024-го в нас оселився семирічний Богдан, котрий став однокласником нашої донечки Ангеліни, - згадує багатодітна мама Валентина Гринюк.

У квітні цього року дитячий будинок сімейного типу Гринюків поповнився ще трьома вихованцями: дев’ятикласницею Оксаною, на рік молодшою Аліною та 11-річним Матвієм – це діти з однієї родини.

- У життєвій історії цих дітей була втрата рідної людини, материнський недогляд, але вони оминули притулок. Тож хочеться, аби сестрички та братик ніколи не пізнали життя в державних інституціях, як це було з Інною та Богданом. Тому намагаємося їм допомогти, подарувати родинне тепло, стати хорошими порадниками та наставниками у житті, - говорить Валентина Миколаївна.

Валентина та Володимир Гринюки виховують нині дев’ятеро дітей, з них восьмеро – школярі.

Найстарший син Серафим - десятикласник. Назар та Оксана закінчують дев’ятий клас. Аліна – восьмикласниця. Інні – тринадцять, Матвієві – одинадцять, Богданові – вісім. Донечка Ангеліна - другокласниця, а наймолодша – Ніка, якій виповнилося шість, відвідує дитсадок.

Під час нашої розмови батьки-вихователі зізнаються, що сирітство та перебування у державних закладах залишають у дитячій свідомості болючі спогади, які нелегко стерти з пам’яті тих, хто залишився у житті без батьківської опіки. Лише у сім’ї, де є мама і тато, де панує довіра та підтримка один одного, діти навчаються тим цінностям та істинам, які стають визначальними у дорослому житті. Мамина ласка і татова наука – що може бути ціннішим…

- Нелегко стати близькою людиною для дітей, які через складні життєві обставини втратили віру у власну значимість. Бувають у нас в сім’ї і проблемні ситуації, але ми намагаємося, щонайперше, обговорити з дитиною те, що сталося, пояснити, як потрібно було вчинити в тій чи іншій ситуації, щоб сформувати довіру у відносинах з дітьми, - наголошує Валентина Миколаївна.

Яскравим результатом використання такого методу виховання у цій сім’ї є те, що усі діти кличуть подружжя Гринюків мамою і татом. Бо лише з цими людьми вони відчули себе захищеними та щасливими.

- Володимир та Валентина Гринюки – це відповідальні батьки-вихователі, з великим батьківським потенціалом. Переконана, що вони допоможуть дітям, які потрапили у їхню сім’ю, знайти правильний шлях у житті, - зазначає начальниця Служби у справах дітей Рожищенської міської ради Жанна Дубчук.

Нагадаємо, ДБСТ Гринюків став третім дитячим будинком сімейного типу у Рожищенській громаді, у яких наразі виховується 19 дітей, позбавлених батьківського виховання.

Читайте також:

• Народила та виховує вісьмох дітей: лучанку представлять до звання «Мати-героїня»
• Під час шахедної атаки на Луцьк у перинатальному центрі народився хлопчик
• Понад 190 матерів-героїнь: як живе унікальне волинське село, де майже кожна мама – багатодітна