Він повертає бойову техніку до строю: історія воїна 100-ї бригади
50-річний Сергій із позивним «Столяр» добровільно став на захист України у лютому 2022 року. Сьогодні він очолює ремонтний взвод 100-ї окремої механізованої бригади та відповідає за те, щоб пошкоджена бойова техніка якомога швидше поверталася до строю.
Про воїна розповіли на фейсбук-сторінці «Сталевої Сотки».
«Головне в нашій роботі – це бажання працювати. Можна чогось не знати або не вміти, але при великому бажанні можна опанувати будь-що», – переконаний Сергій на псевдо «Столяр», головний сержант ремонтного взводу ремонтно-відновлювального батальйону 100 окремої механізованої бригади.
Йому 50 років. До повномасштабного вторгнення Сергій працював із деревом, а сьогодні його робота пов’язана зовсім з іншими матеріалами, механізмами та завданнями. У лютому 2022 року, щойно росія розпочала повномасштабну війну проти України, він добровільно став до лав Збройних Сил України.
Свій військовий шлях «Столяр» розпочав у 55 батальйоні тоді ще 100 окремої бригади територіальної оборони. Служив командиром відділення у піхотному підрозділі.
«Вже будучи на сході, мене відправили у відрядження, аби я приводив до ладу БРДМ, на якому в подальшому мав виконувати бойові завдання, але доля розпорядилася інакше», – пригадує військовослужбовець.
У 2024 році 100 бригада стала механізованою. Тоді Сергію запропонували посаду в ремонтно-відновлювальному батальйоні. Так його досвід, технічні навички та готовність опановувати нове знайшли застосування в іншому напрямку служби.
«В нас завдання максимально зрозумілі: зробити все можливе, аби пошкоджена техніка в найкоротші терміни повернулася до строю», – пояснює Сергій.
У роботі ремонтникам доводиться мати справу з найрізноманітнішими зразками техніки – як вітчизняного виробництва, так і іноземного. Якщо з одними машинами вже добре знайомі, то інші потребують додаткового вивчення. Закордонна техніка має свої конструктивні особливості, тому військовослужбовці постійно навчаються, шукають необхідну інформацію та вдосконалюють свої знання.
Для «Столяра» важливо, щоб кожен у підрозділі був готовий працювати, вчитися та брати на себе відповідальність. Адже в ремонтній справі, як і в будь-якій іншій, результат залежить передусім від людей.
За його плечима – вже роки військової служби, зміна напрямку роботи та нові професійні виклики. А ще – відповідальність за побратимів і спільну справу, від якої залежить боєздатність підрозділу.
Та попри службу, у Сергія є те, заради чого він продовжує боротися. Вдома на нього чекають дружина та діти. Родина залишається його надійною опорою і нагадуванням про те, заради кого Україна виборює своє майбутнє.
Читайте також:
- Залишили на Луганщині три будинки й дві квартири: як родина переселенців облаштувалася на Волині
- Від волонтера до військового: історія бійця з Волині, який ремонтує техніку для фронту
- Став багатодітним батьком, але повернувся до війська: бойовий шлях головного сержанта з Волині