Війна забрала пʼятьох Героїв з одного села: як і чим живе волинське прикордоння. Відео

Історія волинського села

«Настрою немає, але треба працювати», - такими словами зустрічають журналістів мешканці села Самари, що на Ратнівщині. Нещодавно сюди з фронту надійшли погані новини про загибель двох їх односельчан. Загалом ця війна вже забрала п'ятьох мешканців села, тож від того, кажуть, і сумно, але, попри все, намагаються зберігати оптимізм і робити ту роботу, без якої в селі ніяк.

Чим живе і як виживає зараз волинське село, - розповіли у сюжеті каналу Аверс.

Втім люди вже активно удобрюють городи, садять городину, а далі – піде картопля.

«У нас такі хлопці, що мають техніку, кіньми мало хто оре, коней мало тримають. Картопля буде пізніше піде, як земля буде тепла. Як кажуть, - як станеш босою ногою і нога не мерзне, тоді на картоплю час. Жить можна аби тільки, дівчата, був мир», - каже жителька села Самари Валентина Петрівна.

Жінка додає, робити можна і садити поле теж, аби було кому і було здоров'я. 

Одна із мешканок села Самари розповідає - разом із конем Машкою їдуть на своє поле розкидати гній. Каже, за годину має впоратись із цією роботою, без якої в селі не вижити, бо досить часто місцеві вирощуванням врожаю і свійських тварин заробляють копійку на життя.

«Сіємо, обробляємо. Пенсіонери живуть по-своєму, вже вони не тримають, багато пенсії получають, ті, що до 50-55 їздять ще на Польщу на сезони. А ті, що вдома з хозяйства корівки тримають, молоко здають, кабани продають, поросята, так і живуть», - розповідає жителька села.

Своєю чергою пан Олександр запевняє поки що сил на городи вистачає, тим паче що має для цього і сільгосптехніку і коня.

Картоплю приїжджають сюди закуповувати, а капусту і моркву селяни везуть на продаж аж до Ковеля. Місцеві кажуть, роботи в селі мало, тож земля їх фактично годує. Головне аби був хороший урожай. Вони мріють, що збиратимуть його під мирним небом.

Читайте також:

Можливо зацікавить