«Два роки на дачі не була!»: четверо жінок на Волині ліплять вареники і крутять голубці на фронт

Про те, чому волонтерки не зважають на слова, що військові домашньої їжі не потребують, де беруть гроші на продукти та реакцію бійців - розповіли у сюжеті 12 каналу. 

Інна Галяс показує припаси. Вона - одна з 4 жінок, які створили у Благодатному за підтримки влади волонтерську кухню -  «Господиньки». До великої війни Інна вивчилася на майстриню з манікюру. Однак замість салону краси пішла до каструль. 8 березня виповнилося уже 2 роки, як вона з подругами готує домашні страви на передову

«Якось так почалась війна знаєте і в нас ніхто нічого не робив, ну просто якось так було дивно. Потім в нас була така одна жіночка, яка запропонувала наліпити вареників хлопцям», - пригадує Інна Галяс. 

Тоді Інна об’єдналася із Ларисою, Оксаною і Світланою. З того часу вони нерозлучні. Згадують, як спочатку мали ціле селище помічників серед місцевих і переселенців. Лишилися найвитриваліші господиньки. 

«Голубці тушимо, в відерка понаскладали - заморозили, вареники наліпили - заморозили, паштети, ковбаси - все ми тепер морозимо і передаємо це все в мороженому виді, адже літом це дуже важко, воно ж псується», - зазначає Інна Галяс. 

Як тільки волонтери повертаються з передової - одразу складають передачу на наступну поїздку. А їдуть голубці-вареники з Благодатного куди тільки - у Донецьку,  Запорізьку, Херсонську і в Харківську області.

Лариса Гнатюк, господиня волонтерської кухні каже: «Та для них все добре. Запікаєм кури, робим котлети, паштет, домашня ковбаса, голубці, вареники, олів'є, млинці з мясом, корейка - ото весь наш асортімєнт. Сосиска в тісті, сало з часником і хлопці всі задоволені, все домашнє». 

Складають продукти у бананки - так називають ящики з-під заморських фруктів. Аргумент, що тепер військові харчами забезпечені повноцінно і нічого не потребують, для господинь з Благодатного - не аргумент. 

«Ви знаєте, що домашня їжа, вона завжди буде домашньою. От як мій швагро говорить, він воює теж на Запорізькому напрямку. Він каже, що в них там з продуктами всього вистачає. Але коли приїжджає ось ця наша бананка, то це щось із чимось. Це, каже, ми ніби то вдома побували », - продовжує Інна Галяс. 

З 7 ранку і до 6 вечора ці четверо трудяг не покладають рук біля плити. Якщо немає негайних відправлень, готують заготовки заздалегідь.

Нині кухня, кажуть волонтерки, тримається на донатах. Всі 10 морозильних камер, які у них є, купували за гроші, які приносили люди. Були і кошти від сім’ї загиблого воїна. Правда, багато хто з тих, хто допомагав раніше, від справи відійшов

Господині на волонтерській кухні працюють і завдяки своїм сім’ям, які перебрали на себе частину домашніх справ.

А наостанок показують те, заради чого працюють, не покладаючи рук. Подяка захисників - для господинь найвища з можливих нагород. 

Читайте також: 

• Хліб з патріотичними орнаментами: волонтери з Волині готують для бійців ЗСУ духмяну випічку
• «Медичний десант»: лікарі з Луцька на передовій оглянули понад 160 бійців
• Тіло легендарного танкіста шукали майже 2 роки: мати Героя України з Волині запровадила виробництво окопних свічок з шишок