«Втратив ногу, але не віру»: історія волинського ветерана, який готується підкорити Invictus Games 2025
Ветеран російсько-української війни Костянтин Копелюк із Волині, який втратив частину стопи через поранення, готується представляти Україну на Invictus Games 2025. Спорт став для нього головним інструментом відновлення, а його життєва історія надихає незламністю духу.
Про ветерана розповіли у Міністерстві ветеранів України.
Вже у лютому у канадському Ванкувері відбудеться міжнародний спортивний захід Invictus Games. Україну представлятиме команда з 35 поранених та травмованих ветеранів і військовослужбовців. Вперше учасники позмагаються як у традиційних, так і в нових зимових дисциплінах, таких як скелетон і керлінг на кріслах колісних.
«Війна неслася так швидко, що не було часу думати, як її сприймати», - розповідає Костянтин Копелюк.
Ветеран російсько-української війни з Волині втратив частину стопи внаслідок артилерійського обстрілу на Донеччині у липні 2022 року. Проте війна не зламала його.
Він обожнює гори за їхній спокій і натхнення, а головною підтримкою в житті називає дружину, яка «створює вдома ковчег доброти і тепла». До війни Костянтин працював барменом, любив трюки з пляшками, а тепер знаходить нові захоплення, які підкріплюють його віру в майбутнє.
З перших днів повномасштабної війни Костянтин воював на найгарячіших напрямках: Київщина, Миколаївщина, Ізюм, Бахмут. У лісі під Ізюмом він проявив винахідливість, використовуючи фольгу від цигарок, щоб блокувати ворожі датчики. Проте навіть у важких умовах завжди знаходив у побратимах опору й мотивацію йти вперед.
Коли отримав поранення, Костянтин одразу зрозумів, що втратить ногу. Але прийняв це мужньо: «Я знав, на що йду, і усвідомлював, що війна не залишає вибору». Протезування і підтримка дружини допомогли йому швидко повернутися до активного життя. Лише кілька місяців після ампутації Костянтин вже займався настільним тенісом, який любив ще до війни, і мріє повернутися до спортивної кар’єри.
Спорт став для нього найкращою терапією. Він пробує нові активності: волейбол сидячи, баскетбол на кріслах, сплави річками.
«Найкраща терапія для мене — це заняття спортом. Це острівець свого — ти серед людей, які тебе розуміють», - каже Костянтин.
А ще він мріє допомагати ветеранам у новому просторі в Ковелі, який планують відкрити для побратимів.
«Хочу просто жити. І робити те, що люблю», - додає ветеран.
Читайте також:
- Без ноги й з простреленими легенями: історія 42-річного військового з Волині, який повернувся з полону
- Б’є ворога на Торецькому напрямку: історія військового з Волині
- Військовий медик з Волині: про врятовані життя побратимів, бойового друга - пітона Ауду та романтичне освідчення на даху з видом на місто Лева
Будь в курсі усіх новин
