«Я цю чорну хустку не зніму до кінця війни», – мати загиблого Героя України з Волині Костянтина Мрочка

«Я цю чорну хустку не зніму до кінця війни», – мати загиблого Героя України з Волині Костянтина Мрочка

Коли твоя дитина на війні, то твоя душа біля твого сина – це щодень, щохвилини ти живеш у страху за його життя.

Про це розповідає Суспільному мати загиблого Героя України Алла Мрочко із селища Благодатного.

Костянтин Мрочко загинув 8 березня 2022 року на початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну на Київщині. Його відзначено званням Героя України та орденом «Золота зірка» посмертно.

«Я цю чорну хустку не зніму до кінця війни», – мати загиблого Героя України з Волині Костянтина Мрочка

Військова служба Костянтина Мрочка розпочалася у квітні 2014 року. Він одним із перших пішов захищати Україну. Брав у участь у боях за Дебальцеве. Служив в славнозвісному танковому екіпажі «Лесик» разом з Миколою Тишиком і Романом Ляшком, – розповідає мама загиблого Героя Алла Мрочко.

«У 2014 році, коли оточили танкістів біля Дебальцевого, у сина та його побратимів була лише одна дорога – мінне поле. Вони викликалися йти першими. Він казав: мама, ми молилися, довірилися Господу, навіть не було тремтіння, впевненість була. Бригаду вивели», – говорить жінка.

«Я цю чорну хустку не зніму до кінця війни», – мати загиблого Героя України з Волині Костянтина Мрочка

Після служби у 2014 році Костянтин працював в Ізраїлі на фермі, де заклав виноградник, – розповідає матір. Каже: її сина там полюбили й на його честь назвали вино «Костя» з розповіддю про Героя на етикетці.

За пів року до повномасштабного вторгнення Костянтин Мрочко повернувся в Україну, бо знав, що буде новий етап війни, – говорить мама загиблого бійця.

«Не могла усвідомити, що війна, але дякувати Богу, що він вернувся раніше і ми мали змогу насолодитися часом разом. Я живу цими днями сьогодні», – каже Алла Мрочко.

Алла Мрочко не поховала сина. Каже: його тіло згоріло разом з танком дотла. Жінка не знімає чорної хустини. Каже, що носитиме їх до закінчення війни, бо щодня гине чийсь син, син України.

Читайте також:

Можливо зацікавить

Воїну волинської 14-ї бригади вручили медаль «За поранення»

Воїну волинської 14-ї бригади вручили медаль «За поранення»

На Волині матері загиблого захисника вручили посмертну нагороду сина

На Волині матері загиблого захисника вручили посмертну нагороду сина

Повернувся додому через 16 місяців: у Ковелі попрощалися із морпіхом Русланом Нечипоруком
фото

Повернувся додому через 16 місяців: у Ковелі попрощалися із морпіхом Русланом Нечипоруком

Воював на найгарячіших напрямках: захисника з Волині відзначили нагородою Міністра оборони

Воював на найгарячіших напрямках: захисника з Волині відзначили нагородою Міністра оборони

Від тракториста до оператора БПЛА: історія прикордонника з Волині Андрія Солохи

Від тракториста до оператора БПЛА: історія прикордонника з Волині Андрія Солохи

На Волині вдруге провели в останню путь Героя Ігоря Сімончука

На Волині вдруге провели в останню путь Героя Ігоря Сімончука

«Там мої хлопці»: захисник з Волині Валентин Пірожик загинув, ідучи рятувати побратимів

«Там мої хлопці»: захисник з Волині Валентин Пірожик загинув, ідучи рятувати побратимів

Весільний коровай довелося ділити на кладовищі: історія захисника з Волині Едуарда Драчева
історії війни

Весільний коровай довелося ділити на кладовищі: історія захисника з Волині Едуарда Драчева

За рік роботи Lubart Foundation спрямувала понад 86 млн грн на забезпечення бригади «Любарт»

За рік роботи Lubart Foundation спрямувала понад 86 млн грн на забезпечення бригади «Любарт»