Як підготувати дитину до школи

Через кілька місяців для батьків та дітей розпочнеться новий етап життя. Точніше, для когось він буде зовсім новим, а для когось трохи забутим старим. У будь-якому разі як для першокласників, так і для тих, хто вже не перший рік у школі, початок нового навчального року може бути стресовим.

Журналісти ВСН поцікавилися у кризової психологині Лєни Шторм, як правильно психологічно підготувати дитину до школи.

«Ми живемо в період, коли активно підігрівається інтерес суспільства до знань з психології, а значимість психологічного благополуччя стає аксіомою. Тож для батьків природно цікавитися тим, як полегшити дитині адаптацію до школи не лише в плані інтелектуальної готовності, а й в контексті психологічного комфорту.

Я завжди наголошую на тому, що між батьками та дітьми має бути виплекана достатня довіра. Коли ми говоримо про готовність до школи, це виявляється одразу в кількох аспектах: можливості обговорювати переживання та побоювання дитини; акценті на тому, що почуття дитини є важливими, щоб вона не відчувала себе відторгнутою, а її емоції не були знеціненими; готовності батьків реагувати на непередбачувані ситуації, зберігаючи об’єктивність, але при тому будучи на боці дитини», - розповіла вона.

За словами психологині, представники кількох попередніх поколінь стикалися з психологічною травмою від нарцисичного стилю виховання. Оцінки були важливішими, ніж знання. Діти відчували відторгнення, коли не виправдовували очікувань. Принесена зі школи трійка чи, тим більш, двійка трактувалася мало не як ганьба для родини, а дитині не забували навести в приклад умовну «Світланку, доню тьоті Марини, яка вчиться краще і на олімпіаді перемогла».

«Я не кажу, що так виховували усіх, однак ці явища були масовими. Сучасні батьки добре розуміють, що все вищезгадане – ненормально, проте, не в усіх є уявлення, а як же тоді нормально. Не вигадуватиму велосипед і просто скажу, що потрібно будувати здорову альтернативу. Це стратегія виховання, де батьки акцентують на первинності знань над оцінками, здоров’я дитини бачать більш значимим, ніж соціальні успіхи, а помилки не драматизують, бачачи їх приводом для висновків і самовдосконалення.

Коли ставлення до навчання від початку будується у такий спосіб, це зводить до мінімуму ризик того, що дитина боятиметься школи. Тож від самих батьків основною мірою залежить те, що вони культивують у своїх дітей – тривогу перед новим невідомим етапом чи пізнавальний інтерес», - підкреслила Лєна Шторм.

Читайте також: