«Як у Союзі»: що кажуть мешканці волинського прикордоння з Білоруссю про перепустки

Вільне перебування людей у 5-кілометровому прикордонні із Білоруссю відтепер обмежене. Щоб потрапити ближче до міждержавної смуги, потрібні спеціальні дозволи від прикордонників. І пов'язано це не з лише посиленою охороною кордону, а й з безпекою українців. Тож тепер навіть жителі сіл, які розташовані ближче, ніж за 5 кілометрів від державної межі, мають подбати про перепустку.

Що кажуть люди у прикордонному селі і як спілкуються з прикордонниками, - розповіли у сюжеті 12 каналу.

Нагадаємо, власники баз відпочинку на озері Світязь зобов’язані будуть подавати до прикордонного підрозділу списки осіб, які в них проживатимуть. Також без перепусток неможливо буде замовити туристичні екскурсії прикордонними територіями.

«В мене син з Рівненської області, він не має можливості відвідати мене», - каже одна з мешканок прикордоння.

Людей це нововведення дещо збурило. Тож прикордонники йдуть у громади, щоб пояснити селянам нові правила. Журналістів назви сіл просять не озвучувати. У цій громаді мешкає близько 6 тисяч людей, а це аж 18 сіл. Правда, у прикордонну 5-кілометрову смугу входять не всі. У керівництві громади інформацію про перепускний режим коментують так.

«Не кожна людина носить з собою паспорт. Тепер згідно законодавства люди муситимуть мати з собою перепустку. Дивлячись. Скільки до нас їду чужого населення, думаю, це буде добре, нехай люди мають ту перепустку. Ми готові інформувати місцеве населення у всіх питаннях», - каже секретарка виконкому сільської ради Тетяна Никонюк.

Місцеві нові правила спокійно сприймають не всі. Мовляв, хіба недостатньо паспорта і документа про реєстрацію? А деякі згадують - таке уже було.

«Якщо треба, це війна, то треба. Колись в радянські часи ми теж по пропусках, по паспортах. Я вважаю, що це нормально, бо це прикордонна зона», - каже місцева мешканка.

«Нам вистачить в 5-кілометровій зоні паспорта. Ми приписані, який нам пропуск може бути?! Контролювати - це хороша справа, але контроль той був завжди. Раніше за союзу контроль був теж. Людина поспіхом їде на роботу раненько, забула паспорт та й висаджують її з автобуса…», - зазначив місцевий житель Володимир Зварко.

Хоч-не-хоч, місцеві жителі слухають про майбутні перепустки. Для них такі документи діятимуть у межах усього волинського прикордоння, поки їх не скасують. Потрібні вони і дітям.

Немісцевим такі ж дозволи видаватимуть лише на рік. Якщо ж хтось захоче потрапити у прикордоння іншої області, змушений буде отримати дозвіл від прикордонного загону, який опікується тією ділянкою. На відстань 5 кілометрів від кордону доступ обмежують. Однак, населених пунктів, запевняють у прикордонному загоні, це не стосуватиметься.

Нові обмеження не лише для убезпечення від диверсійних груп, але й для безпеки українців. Поки триває війна, кордон має залишатися стратегічним, режимним та певною мірою секретним обʼєктом. До того ж практично весь кордон з Білоруссю замінований. Є міни, які можуть самостійно здетонувати. Це важливо знати тим, хто приїздить туди вперше. Аби отримати дозвіл, треба або звернутися до сільської ради напряму або електронною поштою. Заяву розглядатимуть 10 днів.

«Заява відправляється у довільній формі, у якій мають зазначити ПІБ, номер документа, громадянство, також вказати свій контактний номер, вид перепустки, яку громадянин бажає отримати і відповідно підстави для отримання такої перепустки», - розповіла речниця Волинського прикордонного загону Маргарита Вершиліна.

Відмовити можуть, якщо людину притягали до адмінвідповідальності за незаконний перетин кордону, нелегальне переправлення осіб та порушення митних правил. Такі дозволи не треба тим, хто проїжджає прикордонні села транзитом - перевозить вантажі або прямує за кордон через пункт пропуску. За незаконне перебування у 5-кілометровій зоні, передбачений штраф розміром від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів.