У центрі Луцька на Яблучний Спас - благодійний ярмарок: печиво, віра і підтримка фронту

Поки з кафедрального собору Святої Трійці у Луцьку виходять люди з освяченими яблуками, неподалік – стіл із домашньою випічкою, смаколиками та квітами. Тут — благодійний ярмарок.
Без афіш, гучних заяв чи сцен: усе просто — зроблено своїми руками і з відкритим серцем. Пожертви — у скриньку, реквізити — на оголошенні, адресати — добре відомі кожному.
— Ми збираємо для 20-ої бригади оперативного призначення «Любарт», що перебуває у складі 1-го корпусу «Азов» і на локацію поранених. Там, де постійно є потреба, — пояснює Іванна, одна з волонтерок. — Це не разова акція, ми займаємось цим від літа 22-го.
Благодійні ярмарки тут влаштовують по великих святах, коли очікують великий потік людей. А Преображення — саме те.


— Завжди робимо на території Собору, бо це — центр, звичне місце. Люди вже знають, підходять самі, — каже організаторка. — Інколи навіть не питають, для кого саме, бо довіряють.




На столах — усе домашнє. Хтось приніс печиво, хтось кекси.
— Усе — з дому. Хто скільки може. А якщо щось залишається — не проблема. Завозимо в госпіталь або реабілітаційний центр, іноді навіть щось доготовлюємо спеціально. Ніхто не хоче, щоб добро пропадало.
Добро — без гучності
Ярмарок триває поруч із молитвою. Люди, які щойно освятили плоди, купують пиріжки, залишають гроші. Дехто запитує, кому саме передають допомогу, дехто просто кидає купюру — мовчки, без пояснень.
А хтось бере лише маленьке печиво, додаючи: «Мені нічого не треба, просто хочу долучитися».
Ціль конкретна: підтримати тих, хто нас захищає. Усе прозоро, адресно. Але навіть якщо не буде якогось особливого збору — усе одно знайдемо, куди спрямувати. Завжди є кому допомогти.




Читайте також:
- 10-річна волонтерка з Волині отримала нагороду від воїнів 65-ї бригади
- Тато зник безвісти, а вона варить мило й допомагає іншим: історія 13-річної Софії з Волині