За 10 днів до загибелі став командиром гранатометного відділення: Герою з Волині навіки 26
26-річний сержант Іван Полуфакін, позивний Азазель, командир бойової машини та штурмового відділення, 5ої окремої штурмової бригади загинув 27 червня в селі Іванівське, Донецької області внаслідок мінометного обстрілу позицій у зоні бойових дій.
Народився Іван в селищі Ратне. Через складні обставини з п’ятого класу навчався у школі-інтернаті села Сенкевичівка, Горохівського району. Після школи здобув робітничу професію тракториста в технічному училищі міста Берестечко. Історію Героя розповіли на сторінці «Герої на щиті» в інстаграмі
Завершивши навчання, шукав різні способи заробітку, адже самостійно потрібно було ставати на ноги. Останні роки працював за кордоном, де і застало його повномасштабне вторгнення.
Ваня повернувся додому, адже рідні йому люди були тут. Отримав повістку на районному блокпосту, пройшов медогляд і не маючи жодного військового досвіду, з 3 грудня 2022 року був призваний на військову службу по мобілізації.Трошки більше місяця пройшов навчання у Рівному, далі 10 днів - Київ і крайньою локацією була Донеччина.На передовій Іван одразу ж включився в процес, адже в таких умовах неможливо гаяти час, неуважність могла коштувати життя. Як губка почав працювати на собою і розвиватись у бойовій справі. Буквально за 10 днів до загибелі отримав кваліфікацію командира гранатометного відділення РПГ-7.
«Брат був дуже хорошою людиною, вірним другом та достойним командиром. Завжди всім допомагав, своїм хлопцям і не тільки... Безумовно робив все, що від нього залежало і навіть більше. Для нас він був опорою та підтримкою в будь-яких життєвих ситуаціях, так як батьків не стало. Ніколи не обтяжував своїми проблемами і переживаннями, але міг вислухати і розрадити всіх, хто того потребував. Для нас він був найкращим, та і від людей ніколи не чули нічого поганого.Звичайно, нам хотілося б, щоб він був удостоєний звання Героя України або орденом за мужність, адже до останнього подиху виконував військовий обов’язок, залишався вірним присязі, беручи участь в обороні держави… Але і без жодних визнань та відзнак, Ваня - наш Герой навіки!» - розповіла сестра Ірина.
Поховано Героя у рідному селищі Ратне. Назавжди лишиться в пам’яті сестер і брата, як вольовий, наполегливий, добродушний і люблячий Ваня...
Читайте також:
- Двічі після поранень повертався у стрій. Третє стало смертельним. Історія 23-річного Героя з Волині
- Серце раптово зупинилося за день до повернення на фронт: історія Героя з Волині, який одружився за пів року до смерті
- Матері сказав, що служить під Ковелем, а сам загинув на Херсонському напрямку: спогади про молодого Героя з Луцького району Вадима Сілаєва
Будь в курсі усіх новин
