Загиблим у Маріуполі його визнав суд: Герою з Волині назавжди 29 років

Народився Олександр на Волині в селі Бірки. Спогади про захисника пише Меморіал Героїв.

Після школи навчався в Луцькому вищому професійному училищі будівництва та архітектури за спеціальністю «будівництво та дизайн». Продовжив навчання у Луцькому національному технічному університеті – отримав ступінь бакалавра за спеціальністю «будівництво та цивільна інженерія». Їздив на заробітки. Більшу частину життя займався господарством у селі. Цікавився історією, любив готувати, співати в караоке й проводити час з друзями.

У 2014 році став на захист України у складі НГУ. Служив у Окремому загоні спеціального призначення «Азов». Під час повномасштабної війни боронив Маріуполь. Був офіцером групи обліку особового складу та кадрової роботи.

Олександр був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, відзнакою Президента «За участь в антитерористичній операції», нагрудними знаками «За відзнаку в службі» та «Ветеран війни», відзнакою 12 ОЗСП «За Широкинську операцію», грамотами МВС.

«Був хорошою людиною. Завжди вимагав справедливості. На все мав свою думку і відстоював її. Цінував свою сім'ю та її цінності. Не був одруженим. Та під час служби у відпустку завжди повертався до рідного дому в село Бірки. Де народився і хотів осісти після закінчення війни. Був мужнім, завжди допомагав тим, хто цього потребував», – розповів рідний брат Анатолій.

У жовтня 2022 року підтвердилась інформація про загибель Олександра Іванюка. Факт смерті військовослужбовця було встановлено рішенням Любешівського районного суду.

В Олександра залишились мама, двоє братів та сестра.

Читайте також:

• Загиблих Героїв з Волині посмертно нагородили орденами
• Тіло загиблого під час контрнаступу захисника з Волині забрали не відразу: розповідь про Героя, якому назавжди 32
• Мріяв зупинити ворога подалі від домівки: спогади про Героя Віктора Бурдака з Волині