Загинув на фронті внаслідок ракетного удару: захиснику з Волині навіки 28 років

Історію Героя пише газета Нова доба.

– Андрій Ковб народився у Великій Осниці та проживав зі своїми батьками-пенсіонерами Сергієм Адамовичем та Олесею Гервасіївною, – розповідає староста Сергій Ковбасюк. – Мав ще двох старших сестер – Ірину, яка мешкає в Луцьку, та Оксану – жительку села Ніжиловичі Бучанського району, яка змушена була з родиною шукати порятунку в батьків, коли рашисти пішли в наступ на Київщину. А от власної сім’ї не мав.

Як розповіла сестра полеглого Андрія Ірина, після навчання в місцевій школі брат подався здобувати фах столяра в Маневицький професійний ліцей. Потім деякий час працював у Великоосницькому лісництві Колківського держлісгоспу. Згодом змінив роботу і трудився у приватному цеху по виготовленню тротуарної плитки. На заробітки не їздив і постійно перебував у селі, допомагаючи батькам по господарству.

– Одружений Андрій ніколи не був і якось поділився зі мною, що йому ще не трапилась та єдина, з якою хотів би створити сім’ю, – зі смутком у голосі каже старша сестра Ірина. – Він у нас був дуже спокійний та врівноважений, а також щедрий й неймовірно добрий. В сестри Оксани три доньки, у мене два сина. Андрій дуже любив із ними проводити час, і наші діти теж до нього тягнулися. Він ніколи нікому не відмовив у допомозі. Андрій не любив сидіти без діла, постійно щось майстрував. В старшому віці у вільний час ходив на риболовлю, а ще любив полювання. Можливо саме через ці навики і став снайпером.

Після вишколу в Рівному, Андрій Ковб разом із іншими вирушив на Донеччину, де вже довелося виконувати різні бойові завдання. Періодично телефонував рідним. За декілька днів до загибелі сестра, батьки чули рідний голос, коли підрозділ воїна відвели трохи перепочити, помитися й випрати речі. А потім бійців знову направили на передову.

– Андрій загинув 15 травня від потрапляння ракети в окоп. Дізналась, що внаслідок цього вибуху обірвалось життя чотирьох наших захисників, – продовжує сестра Ірина. – На впізнання їздили я із сестрою та мамою, це було неймовірно важко… Труна на похоронах була закрита.

Провести в останню земну дорогу дорогого сина, брата, дядька, хорошого сусіда та щирого патріота України зібралося все село та чимало жителів краю, а ще представники влади, військові, духовенство. Від будинку, в якому проживав Андрій Ковб, по встеленій живими квітами дорозі похоронна процесія у супроводі духового оркестру направилась до місцевого храму Святої Трійці, де священнослужителі відспівали полеглого Героя.

На кладовищі, прощаючись із Андрієм, слова подяки батькам за чудового сина та підтримки рідним висловили заступниця Колківського селищного голови із гуманітарних питань Оксана Наглюк, благочинний Маневицької округи ПЦУ Андрій Закидальський, представник Центру комплектування.

– Андрій дуже хотів йти захищати нашу землю і зробити все від нього залежне, – каже Ірина. – Не хотів, щоб хтось міг подумати, що він боягуз. Залпи почесної варти тричі сколихнули травневе повітря, зазвучав Гімн України. До Небесного війська долучився ще один Захисник України.

Щирі співчуття рідним та близьким. Слава Україні! Героям слава!

Сергій ГУСЕНКО

Читайте також:

• Виносив на собі побратимів до евакуаційної машини: 25-річному захиснику з Волині просять присвоїти звання Героя України
• Надали статус обмежено придатного, але він не покидав строю: загибель Героя з Волині підтвердила ДНК-експертиза
• Вів команду, ризикуючи життям: на Волині вперше в храмі заупокійне богослужіння за захисником лунало українською