15 років зберігає традиції Різдва: майстриня з Волині плете дідухи

Майстриня з села Прилуцьке, Тетяна Петлюк, вже 15 років займається плетінням дідухів. Для створення своїх витворів вона використовує декоративні квіти, трави та злаки, вирощені на власному городі. 

Жінка розповіла Суспільному, що цю традицію перейняла від бабусі, а згодом почала створювати дідухи з авторським оздобленням.

Заготовляти трави та колосся для створення різдвяних дідухів майстриня розпочинає ще з весни, з озимого врожаю пшениці, та продовжує влітку. А плести дідухи починає з вересня. Розповідає, що за сезон їй вдається сплести від 100 до 150 дідухів.

«Це така своєрідна медитація. Хто любить в'язати чи вишивати, рахують хрестики, а я рахую колосочки і в мене виходить таке енергетичне посилання іншим людям добра», — каже Тетяна Петлюк.

У різдвяному дідуху має бути 5-7 злаків. Кожного по 12 колосків у пучку. Також до них майстриня додає лікарські трави, як додатковий елемент.

«Я намагаюсь робити дідухи різними за розміром і за тим, які вони виглядають. Є різні типи: календарний дідух, дідух «пори року» та снопик, який складається з одного виду злаків», — розповідає майстриня.

У давнину дідух заносив до хати найстарший чоловік з родини, примовляючи «Дідух до хати, а біда з хати», розповідає про різдвяні традиції Тетяна Петлюк. Його ставили на покутті під іконами. Нині ж у Святвечір дідух ставлять на стіл. Тут він зберігається впродовж усього циклу різдвяно-новорічних свят, каже майстриня. Додає, що за давніми традиціями дідух спалювали, але перед цим обов’язково потрібно було взяти зерно, його віддавали птахам, або сіяли.

Родинну традицію плетіння дідухів Тетяна Петлюк передає своїм двом донькам, які допомагають майстрині.

Читайте також:

• Головна страва Святвечора: рецепт куті від зіркового шеф-кухаря
• У Луцьку чоботар безплатно ремонтує взуття, плитоноски та рюкзаки для військових: як працює його майстерня