Степан Васюхник: історія полеглого захисника воїна з Волині

56-річний Герой з Волині Степан Васюхник загинув 31 липня на Донеччині. Полеглий Герой у 56 років став до лав ЗСУ, аби захищати нашу країну від російського агресора.

Про це пише Нова доба.

Болісна звістка прийшла в Старосілля – у боротьбі із ворожою навалою смертю хоробрих поліг коханий чоловік, любий тато й дідусь Степан Васюхник, мобілізований трохи більше двох місяців тому.

Степан Федорович 9 травня зустрів своє 56-річччя. А через два тижні йому вручили повістку на заводі «Кромберг енд Шуберт» у Луцьку, де працював протягом останніх десяти років. Не побоявшись того, що йому буде важко через вже немолодий вік, він 23 травня пішов воювати.

– Тата спочатку направили вчитися, а після підготовки у Рівному, Володимирі та Львові, він став старшим стрільцем-оператором мотопіхотного батальйону 100- ої ОМБр, – розповідає його молодша донька Ірина Шульган, що проживає з чоловіком у Луцьку.

Двоє старших синів нашого Героя також мешкають в обласному центрі, працюють у сфері торгівлі. Роман, котрий брав участь в бойових діях на початку російсько-української війни у 2014 році, має наречену. В Олександра є дружина та дев’ятимісячна донечка Улянка – улюблениця Степана Федоровича, яка у них із дружиною Світланою Євгенівною поки єдина внучка.

Пані Ірина журналістка. Працювала у волинських виданнях та на місцевому телеканалі. Останні два роки – SMM-менеджерка українського медіа рішень «Рубрика». І раніше долучалася до організації зборів на необхідне для воїнів, проте крайній для неї був особливим… для тата.

– Я 30 липня оголосила збір коштів на тепловізори, які були дуже потрібні його підрозділу, проте, на жаль, навіть і не встигла сказати йому про це, – ділиться вона. – Необхідні 90 тисяч гривень вдалося зібрати за п’ять годин завдяки неймовірним людям, що активно донатили. А вже за добу було 123 тисячі, тож вирішили придбати не тільки тепловізори, а й спорядження для тата, необхідні речі для його побратимів. Першого серпня я замовила тепловізори і цього ж дня нам повідомили, що його вже нема. Загинув від осколкового поранення на Донеччині під час мінометного обстрілу, пішовши виконувати бойове завдання на позиції…

Зустріли в пошані навколішки Степана Федоровича усеньким селом і всією округою 4 серпня. Доброго, щирого, відповідального, працелюбного чоловіка, який жив для своєї сім’ї.

Працював у колківському ремонтно-транспортному підприємстві, коли воно закрилося – їздив по заробітках, а затим став працювати на заводі «Кромберг енд Шуберт». Необхідно було йти до війська – пішов. І в 56 років…Звик робити те, що потрібно… Хотів захистити країну.

Схиляємо голови перед відвагою і патріотизмом Степана Васюхника, ім’я якого тепер навіки вписане в історію боротьби за належність нашої держави. Висловлюємо щирі співчуття його рідним і близьким. Нехай спочиває він з миром у Царстві Небесному, а на землі вічно живе світла пам’ять про нього.

Юлія МУЗИКА

Читайте також: