Аби вигнати окупанта з української землі: попри пережите пекло, прикордонник з Волині прагне повернутися на фронт

Аби вигнати окупанта з української землі: попри пережите пекло, прикордонник з Волині прагне повернутися на фронт

Впродовж кількох останніх місяців Олександр проходить службу в одному з прикордонних підрозділів Волинського загону. Пліч-о-пліч з побратимами прикордонник готується дати відсіч ворогу, якщо той спробує вдертися в Україну з території Білорусі. Водночас попри отримані поранення боєць мріє повернутися на Схід, щоб помститися за загиблих друзів та назавжди прогнати ворожу орду.

Про це пишуть на сторінці Західного регіонального управління Держприкордонслужби України.

Олександр з 2016 року у складі прикордонної бойової комендатури воював у різних гарячих точках ООС. Там отримав перше поранення. Після реабілітації повернувся у стрій і продовжив воювати.

У 2019 році прикордонник отримав від командувача ООС медаль «За звитягу та вірність». Тоді, під час боїв поблизу Волновахи, ризикуючи власним життям, він врятував двох дітей, які опинилися на лінії вогню.

Повномасштабне вторгнення Олександр зустрів у Маріуполі. Перші весняні дні 2022 року для чоловіка назавжди закарбуються у пам'яті як найжахливіші у його житті. Запеклі бої за «Азовсталь», протистояння ворогу, який у рази переважав, невимовний біль утрати побратимів, чергове поранення внаслідок артилерійського обстрілу, вихід з оточень – лише частина того, через що довелося пройти військовослужбовцю. Тільки після того, як його підрозділ опинився на безпечнішій території бійцю надали першу кваліфіковану медичну допомогу. Всього прикордонник переніс чотири операції на нозі.

Опісля тривалої реабілітації Олександр став на ноги, однак назад на передову не потрапив. Його направили на рідну Волинь, охороняти північні рубежі. Та думка про те, щоб повернутися на Схід не полишає прикордонника.

«Я шість років разом з побратимами там воював, і віддавати території за які загинуло стільки людей не збираємося, - зазначив Олександр. – Нині найголовніше звільнити українські землі. Впевнений, що найближчим часом ми це обов'язково зробимо».

«Якщо доведеться, то і на Поліссі готові зустрічати ворога. Ми його не боїмося, нехай він боїться, бо ми - на своїй землі. І за кожен її клаптик будемо боротися!», - упевнено каже прикордонник.

Читати також: 

Можливо зацікавить

Втеча за три тисячі доларів: на Волині військовий і цивільний намагалися переправити чоловіків до Білорусі

Втеча за три тисячі доларів: на Волині військовий і цивільний намагалися переправити чоловіків до Білорусі

«Людина, яку пам'ятатимуть не лише на Волині, а й за межами України»: волиняни попрощалися з Героєм Ігорем Кобишем
фото

«Людина, яку пам'ятатимуть не лише на Волині, а й за межами України»: волиняни попрощалися з Героєм Ігорем Кобишем

Молодий воїн не встиг створити сім'ю: на Волині попрощалися із загиблим Героєм Юрієм Кратіком
фото

Молодий воїн не встиг створити сім'ю: на Волині попрощалися із загиблим Героєм Юрієм Кратіком

«Мамулька, я тобі все розкажу потім»: волинянка другий рік живе надією, що її син повернеться з війни
фото

«Мамулька, я тобі все розкажу потім»: волинянка другий рік живе надією, що її син повернеться з війни

3-річну донечку бачив лише чотири рази: молодий захисник з Волині більшу частину життя присвятив військовій справі

3-річну донечку бачив лише чотири рази: молодий захисник з Волині більшу частину життя присвятив військовій справі

У Луцьку попрощаються із загиблим на Донеччині Героєм Дмитром Бачинським

У Луцьку попрощаються із загиблим на Донеччині Героєм Дмитром Бачинським

Загинув на Курщині: Волинь прощатиметься із воїном ЗСУ Володимиром Копаєвим

Загинув на Курщині: Волинь прощатиметься із воїном ЗСУ Володимиром Копаєвим

«Прослужив лише чотири з лишком місяці»: Герой Валерій Гаржа з Волині загинув під час ворожого обстрілу
історії війни

«Прослужив лише чотири з лишком місяці»: Герой Валерій Гаржа з Волині загинув під час ворожого обстрілу

У громаді на Волині проведуть в останню дорогу військового кухаря Василя Мартинюка

У громаді на Волині проведуть в останню дорогу військового кухаря Василя Мартинюка