«Бог допоміг нам втриматися»: молодий господар з Волині розвиває тепличний бізнес

Андрій Мартинюк з села Будки з юних років пізнав, що таке справжня сільська праця. Його батьки, Олександр та Тетяна, трудилися в колгоспному господарстві, проте через хворобу батько отримав інвалідність. Тож частину чоловічих обов’язків у родині змалку взяв на себе Андрій, а згодом саме це виховало у ньому працелюбність і любов до землі.
Сьогодні він займається тепличною справою, яку розвиває у рідному селі, пише Сергій Гусенко «Нова доба».
Ще у 9 класі Андрій збудував свою першу тепличку й почав вирощувати огірки. «Спершу виходило не завжди, але з роками прийшов досвід», – пригадує він. Тепер господар має дві теплиці під огірки, площею 12 соток, й ще одну під перець – 7 сотих. Вирощує ранні сорти огірків Арктика, а також перець Геркулес F1 і Спрін Бокс F1.
До справи активно долучається і його дружина Тетяна, яка родом із Рівненщини. Вона теж має тепличний досвід – її родина давно вирощує огірки. Познайомилися вони саме під час поїздки Андрія на продуктовий ринок у Сарни. Подружжя вже понад рік разом і нині чекає на первістка.
Продукцію Мартинюки продають оптом у Ковелі та Нововолинську, а також у селах. Огірки розходяться по 30-40 грн/кг, перець – по 50-60 грн/кг.
«Люди беруть, бо знають, що якість добра», – каже Андрій. Для перевезень господар має власний мікроавтобус, а в господарстві допомагає трактор, який свого часу замінив коня.
Секретом успіху Андрій вважає наполегливість і любов до власної справи.
«Якщо не все виходить з першого разу – треба пробувати знову. А ще потрібно використовувати якісне насіння і, найголовніше, просити допомогу у Бога. Усе, що маємо, завдяки Йому».

Чоловік згадує, що у його господарюванні були й непрості часи. Під час епідемії COVID-19, коли ринки не працювали, збут продукції майже зупинився. «То був важкий період, але й тоді Бог допоміг нам втриматися», – каже Андрій.
Окрім теплиць, Мартинюки заклали ще й плантацію лохини на 20 сотках. Вирощують кілька сортів цієї смачної ягоди. І хоча цьогорічні заморозки зіпсували половину врожаю, у підсумку господарі залишилися «в плюсі». Ягоду здають гуртом у Ковель, Нововолинськ і Маневичі.

«У селі кілька родин теж займаються теплицями, але ми не конкуренти, а радше партнери, бо попит на продукцію великий і всім вистачає, – ділиться Андрій. – Допомагають нам у роботі мої три молодші сестри, іноді й сусіди, якщо не вистачає рук».
Сьогодні господар задоволений результатом своє діяльності. Каже: головне – працювати, вірити у краще й дякувати Богові.
«Молимося, просимо в Господа мудрості, терпіння й сили – і Він усе дає», – підсумовує чоловік.
Читайте також:
- У колекції понад 200 сортів: волинянка понад 30 років вирощує жоржини
- Фіолетова картопля на Волині: фермери вирощують унікальні сорти, які не втрачають кольору після приготування
- Гарбузи у селах на Волині: навіщо їх вирощують і який врожай цього року