Від дитячої мрії до служби на кордоні: історія кінолога з Волині Ігоря Домальчука

Саме тому після досягнення повноліття звернувся до територіального центру комплектування, щоб пройти строкову службу в Державній прикордонній службі України, а згодом підписав контракт, розповідають у Держприкордонслужбі. 

Першим службовим собакою Ігоря став бельгійський вівчар малінуа на ім’я Вегас. Разом вони пройшли навчання у Кінологічному навчальному центрі, де опановували розшуковий напрям підготовки. Після завершення курсу кінолог із чотирилапим напарником повернувся на Волинь та розпочав службу на українсько-білоруському кордоні.

Окрім охорони державного рубежу, їх неодноразово залучали до виконання завдань на запити правоохоронних органів. Вегас допомагав під час пошуку правопорушників, безвісти зниклих осіб та проведення слідчих дій.

«Я цілеспрямовано йшов служити, щоб стати кінологом. Для цієї професії недостатньо просто любити собак. Потрібно постійно бути поруч із ними, розуміти їхній характер, працювати разом щодня. Собака відчуває ставлення до себе та відповідає взаємністю», – розповідає Ігор.

Після початку повномасштабного вторгнення військовослужбовець вирішив освоїти ще один важливий напрям – мінно-розшукову справу. Для цього він отримав нового чотирилапого напарника – малінуа на ім’я Ігнес. Разом вони пройшли спеціальну підготовку у навчальному центрі, де демонстрували високі результати та неодноразово ставали призерами підсумкових випробувань.

Сьогодні Ігор та Ігнес несуть службу на одному з контрольних постів поблизу кордону з білоруссю. Щодня вони перевіряють транспортні засоби, допомагають виявляти заборонені предмети та відпрацьовують навички під час тренувань.

За словами прикордонника, між кінологом і собакою формується особливий зв’язок, заснований на довірі та взаєморозумінні.

«Для мене собака – це не просто службовий помічник. Це друг, який беззастережно довіряє своєму господарю. Саме відданість і щирість я найбільше ціную у своїх чотирилапих напарниках», – говорить військовослужбовець.

Ігор переконаний, що професія кінолога вимагає наполегливості, терпіння та великої любові до тварин. Водночас вона дарує те, що неможливо оцінити жодними нагородами, – справжню дружбу та взаємну довіру між людиною і собакою.

Читайте також: 

• На Волині 73-річна прабабуся плете сітки для захисників України
• «Біда об’єднала нас»: на Волині волонтерки щотижня варять і відправляють на передову тонну борщу
• Із-за кордону — на фронт: історія 20-річного добровольця із позивним «Волинь»